алів, логів роботи програми. Втім, ці аспекти додатків часто бувають, доступні і корисні не тільки розробникам, але і користувачам програмних продуктів. Різні системи аудиту, ведення історії, надання журналу дій - багато що міститься  
 в тих програмах, з якими працюють люди, вирішуючи різні завдання і користуючись різними програмами. 
  - Засоби виявлення вторгнень: 
  Системи виявлення вторгнень (IDS - Intrusion Detection System) і системи запобігання вторгнень (IPS - Intrusion Prevention System) - основа захисту комп'ютерів корпоративної мережі від несанкціонованого доступу. IDS-системи дозволяють виявити такі види спроб неавторизованого доступу, як мережеві атаки на уразливі сервіси та системи обліку/контролю користувачів, доступ до файлів локального комп'ютера або мережі, а також активність шкідливого ПЗ (вірусів). 
  Системи виявлення вторгнень зазвичай поділяють на дві основні категорії: 
  - Мережеві системи виявлення вторгнень (NIDS, від англ. Network intrusion detection system) - аналізують мережевий трафік за даними сенсорів, розташованих у ключових вузлах мережі. 
  - Системи виявлення вторгнень на рівні хоста (HIDS, від англ. Host-based intrusion detection system) - виявляють вторгнення допомогою спеціальної служби, яка аналізує системні запити, логи активності додатків, зміни файлової системи та інші процеси , що відбуваються на рівні хоста. 
  Системи виявлення вторгнень є пасивним засобом захисту. Інциденти інформаційної безпеки фіксуються і передаються у вигляді звіту користувачеві ПК або адміністратора мережі. Список про події, що відбулися записуються в спеціальний розділ IDS-додатки та дублюються на панель управління адміністратора. Сигнали про загрози безпеки даних не мають подальшої обробки в таких системах. Для безпосереднього захисту даних і боротьби з порушеннями інформаційної безпеки використовують активні засоби захисту, такі як системи запобігання вторгнень. 
   2. Опис установки і конфігурування 
   2.1 Установка серверної і клієнтської частини 
   Установка дистрибутива можлива декількома способами: c допомогою DVD-диска і LiveCD, я зупинилася на варіанті з завантажувальним USB-flash-накопичувачем. Це дозволяє мати операційну систему завжди з собою і в разі необхідності зробити завантаження на будь-якому комп'ютері без інсталяції. 
  Для того щоб зробити завантажувальний USB-flash-накопичувач мені знадобилися: 
				
				
				
				
			 . Безкоштовна програма Fedora LiveUSB creator; 
  Спеціальна програма для Windows, яка є відмінним засобом для створення завантажувальних USB-flash-накопичувачів. До основних особливостей Fedora LiveUSB Creator можна віднести: можливість запису ISO образів на USB-flash-накопичувач, автоматичне створення завантажувального сектора, висока швидкість запису, простота і надійність. 
  2. ISO образ Fedora 18. 
  Для початку потрібно відформатувати USB-flash-накопичувач у файлову систему FAT32, потім запускаємо програму Fedora LiveUSB Creator. 
   Малюнок 1 - Робоче вікно програми Fedora LiveUSB Creator 
   Для початку вибрати вже наявний ISO образ натисканням кнопки Browse raquo ;, якщо він ще не викачаний, то слід вибрати реліз Fedora для завантаження в списку, що розкривається зверху справа Download Fedora raquo ;. У полі Target Device вибирається відформатований USB-flash-накопичувач, потім натискайте кнопку Create Live USB raquo ;. Через деякий час завантажувальний USB-flash-накопичувач буде готовий. 
   Малюнок 2 - Процес запису образу 
  2.2 Початок роботи із завантажувальним USB-flash-накопичувачем 
   Для того щоб почати роботу з USB-flash-накопичувачем, потрібно змінити порядок завантаження в BIOS, завантаження потрібна не з жорсткого диска, а з іншого пристрою (USB). Якщо на комп'ютері була встановлена ??будь-яка інша операційна система, то після перезавантаження, BIOS успішно її виявить і передасть їй управління. 
  Незалежно від того, яка версія BIOS встановлена, порядок дій буде наступним: 
 . Вставити в USB-роз'єм комп'ютера завантажувальний USB-flash-накопичувач; 
 . Для виходу в BIOS при включенні необхідно затиснути клавішу F2 (клавіша може змінюватися в залежності від виробника материнської плати). Клавішу слід утримувати до появи меню BIOS; 
 . Далі варто перевірити, чи включений в BIOS USB Controller raquo ;. Потім знайти вкладку, в якій присутнє слово Boot , Переміщаючись за допомогою стрілок на клавіатурі. Нижче повинен знаходитися список зав...