тінові скелі (с. Переволока); Рукоміські скелі (с. Рукомиш); регіональний ландшафтний парк «Дністровський каньйон», до которого належати природ. пам ятки печера «Жолоби» (с. Миколаївка), «Скелі семи джерел» (с. Скоморохи), «Рівна скеля» (с. Миколаївка), «Каскад русілівськіх водоспадів» (с. Русілів), «Вадівська бучина» ( с. Стінка); «Беремо янська наскельні-степова ділянка» (с. Беремо яни); «Монастирська скеля», «Сокілецькі водоспади», «Сокілецька колонія Чапел» (с. Сокілець).
Музеї
Районний історико-краєзнавчий, музей-меморіал имени В. Стуса, історії агроколеджу та СПТУ - 26, туристично-краєзнавчі у школах с. Сновідів и смт Золотий Потік, а такоже меморіальні кімнати С. Крушельницької у с. Білявінці та Мар'яна Крушельницька в с. Пилява [3].
. Прогноз розвитку
На сегодня Бучацький район, як и много других теріторій України стікається Із різнімі проблемами господарювання: зупинення виробництва, вирубування лісів, бідність населення, спустошення СІЛ через виїзд молоді на заробітки. Альо Сейчас район має високий економічний Потенціал для розвитку и вдосконалення.
Шляхи покращення розвитку району:
1. У даного РЕГІОНІ слід звернути Рамус на історико - культурні пам'ятки. Бучаччина багата на культурні надбання різніх історічніх періодів. Відповідно розвиток туризму прізведе до создания НОВИХ робочих Місць, Збільшення доходу району. Потік туристов буде спостерігатіся НЕ только Із України, а й з Польщі, Угорщини, так як на даній территории є історичні надбання и даних держав.
2. Потрібно створюваті школи, садки у селах де смороду відсутні для покращення умів життя сімей Із дітьми, та Зменшення відтоку населення Із регіону.
. Потрібно вкладаті більші інвестиції у розвиток сільського господарства. Сільське господарство даної місцевості спеціалізується на вірощуванні зернових, технічних культур, тваринництві. Потрібно давати більші возможности для розвитку фермерського господарства, так як его ЧИСЕЛЬНІСТЬ щорічно зменшується.
. Вкладаті кошти у розвиток новітніх технологій сільськогосподарського и промислового призначення.
. Створюваті спріятліві умови для розвитку малого бізнесу, так як ВІН Забезпечує создания Великої кількості робочих Місць. Зменшуваті економічний Тиск и послаблюваті бар'єри для підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ.
. Розвиток традіційної промісловості регіону за рахунок Залучення інвестіцій, СПІВПРАЦІ з іншімі районами області.
. Покращення транспортно - комунікаційніх систем. Через Бучацький район проходити відносно великий кілометраж Шляхів загальнодержавним значенням. Відповідно, удосконалення їх збільшіть число перевезень, як людей так и різніх ЗАСОБІВ, матеріалів.
. Створення робочих Місць для людей, Які недавно здобули вищу освіту. Молодь вважається рушійною силою розвитку. Створення робочих Місць для молодих спеціалістів и фахівців спріятіме розвитку, модернізації Усього господарства району.
. Очищення лісів, річок Задля Відновлення флори и фауни регіону, а такоже покращення загально стану екології.
бізнес інвестиційний торгівля соціальний
Висновки
Даній регіон входити до Тернопільської області и є Частинами Подільського економічного району. Найбільші підприємства: Бучацький цукровий и сироробний заплави, комбінаті - хлібний та хлібопродуктів, виробниче об єднання металовиробів. Сільське господарство спеціалізується на вірощуванні зернових, технічних культур, тваринництві.
За Показники розвитку район займає 8 місце у Тернопільській області. У тій же момент, за підсумкамі 20013 року спостерігається перевіконання планом в усіх Галузо господарювання, что сприятливі впліває на розвиток регіону, его економічну Могутність и демонструє високий Потенціал для розвитку.
Потрібно продовжуваті модернізацію цукрової промісловості, яка сформувалася за часів СРСР и розвіваті Нові види господарювання Такі як туризм.
Список використаної літератури
1.Бучацька РДА
2.Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека
.Бучацькій район/Автор Вікіпедії/Вікіпедія: вільна енциклопедія
.Бучацькій район лідер з народжуваності
.Бучачскій район/Автор Вікіпедії//Вікіпедія: вільна енциклопедія
.Регіональна економіка/за ред. Є.П. Качана.- Т.: ТНЕУ, 2009. - 664 с.