ження Союзу як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, в якій повною мірою будуть гарантуватися права і свободи людини будь-якої національності.
До літа 1991 року більшість союзних республік СРСР прийняли закони про суверенітет, що змусило Горбачова прискорити розробку нового союзного договору. Його підписання було призначено на 20 серпня 1991 Однак у союзному керівництві взяли гору консервативні сили, які прагнули зірвати підписання договору і відновити Радянський Союз в його колишньому вигляді.
У відсутність президента Горбачова, який був фактично блокований у своїй кримській резиденції - Форосі, в ніч на 19 серпня було створено Державний комітет з надзвичайного стану (ГКЧП). Першим кроком ГКЧП, до якого увійшли віце-президент Г.І. Янаєв (призначений виконувати обов'язки Президента СРСР), прем'єр В.С. Павлов, міністр оборони маршал Д.Т. Язов, Голова КДБ В.А. Крючков, міністр внутрішніх справ Б. Пуго та ін., Стала відмова від підписання союзного договору. У Москві було введено військовий стан. Указами ГКЧП було оголошено про розформування структур влади, що діяли всупереч Конституції 1977, зупинялася діяльність опозиційних партій і рухів, вводився жорсткий контроль над засобами масової інформації. Президент Росії Б.М. Єльцин і підтримати його керівництво Росії (глава уряду І. С. Силаєв, перший заступник Голови Верховної Ради Р.І. Хасбулатов) відмовилися підкоритися ГКЧП, виступивши зі зверненням до громадян, у якому дії ГКЧП засуджувалися як реакційний, антиконституційний переворот, а сам ГКЧП був оголошений протизаконним.
З їхнього заклику тисячі москвичів зайняли оборону навколо будівлі Верховної Ради Росії. 21 серпня путч був пригнічений, а його організатори заарештовані. Повернувшись до Москви в той же день Горбачов, через три дні виступив із заявою про складання з себе функцій Генерального секретаря ПК КПРС.
Після серпневих подій 1991 р доля Союзу була вирішена. Більшість республік відмовилися від підписання союзного договору. Останні місяця 1991 року стали часом остаточного розпаду СРСР. Був розпущений з'їзд народних депутатів, радикально реформований Верховна Рада, ліквідовано більшість союзних міністерств. Вищим органом став Державний Рада СРСР, до якого увійшли президент СРСР і глави союзних республік. Першим рішенням держради стало визнання незалежності Литви, Латвії та Естонії. 11 березня 1990 Литва першою з союзних республік проголосила незалежність і вихід з Радянського Союзу. 1 грудня на Україну був проведений референдум, і більшість висловилася про незалежність республіки. 7-8 грудня 1991 президенти Росії та України Єльцин і Кравчук і голова Верховної Ради Білорусі Шушкевич, зустрівшись у Біловезькій пущі, оголосили про припинення існування СРСР і утворення у складі трьох республік Співдружності Незалежних Держав СНД. Надалі в СНД увійшли всі колишні республіки СРСР, за винятком прибалтійських.
Розпад СРСР стався 6 грудня 1991 у Біловезькій пущі (БССР) відбулася нарада керівників трьох суверенних держав Росії (Б.Н. Єльцин), України (Л. Кравчук) і Білорусії (С. Шушкевич). 8 грудня вони заявили про припинення дії союзного договору 1922 і про закінчення діяльності державних структур колишнього Союзу. Тоді ж була досягнута домовленість про створення СНД - Співдружності Незалежних Держав (без Грузії та Прибалтики). Союз Радянських Соціалістичних Республік перестав існувати.
2.2 Причини невдачі модернізації
Незважаючи на всю його популярність, Горбачова часто критикували за дуже високу ціну, яку довелося заплатити країні за простроченої реформи: занадто великі поступки і масштабне роззброєння, на які він пішов в результаті нових радянсько-американських відносин, а також його політика невтручання в справи країн соціалістичної Європи.
Розглянемо, що стало причиною невдач всередині країни. Економічні реформи не принесли бажаних результатів, і криза в країні не пішов на спад. Робітники вимагали підвищення заробітної плати і поліпшення умов праці. Уряд же у відповідь випускало в обіг все більше грошей, що тільки підсилювало зростання цін. Так, товари, що продаються в державних магазинах, швидко зникали з полиць і продавалися вже спекулянтами за завищеними цінами. У Москві вперше після Великої вітчизняної війни були введені картки на харчування.
Зовнішній борг СРСР також збільшувався, ставши втричі більше, ніж був до перебудови. Ситуація з економічним спадом, до того ж, погіршувалася політичним напругою між соціалістичними силами і рухами, які підтримували принципи капіталізму.
Виникали міжнаціональні зіткнення серед представників різних республік СРСР, між тим, хто підтримував ідею СРСР, і тими, хто виступав за створення незалежних держав. Останніх ставало все більше, що, врешті-реш...