падкування;
? простотою внесення змін в проекти за рахунок інкапсуляції даних в об'єктах;
? швидкою адаптацією додатків до мінливих умов за рахунок використання властивостей успадкування та поліморфізму;
? можливістю організації паралельної роботи аналітиків, проектувальників і програмістів.
Концепції об'єктно-орієнтованого підходу і розподілених обчислень стали базою для створення консорціуму Object Management Group (OMG), членами якої є понад 500 провідних комп'ютерних компаній (Sun, DEC, IBM, HP, Motorola та ін) . Основним напрямком діяльності консорціуму є розробка специфікацій і стандартів для створення розподілених об'єктних систем в різнорідних середовищах. Базисом стали специфікації під назвою Object Management Architecture (ОМА).
ОМА складається з чотирьох основних компонентів, що представляють специфікації різних рівнів підтримки додатків:
архітектура брокера запитів об'єктів (CORBA - Common Object Request Broker Architecture) визначає механізми взаємодії об'єктів в різнорідної мережі;
об'єктні сервіси (Object Services) є основними системними сервісами, використовуваними розробниками для створення додатків;
універсальні засоби (Common Facilities) є високорівневими системними сервісами, орієнтованими на підтримку користувальницьких додатків (електронна пошта, засоби друку та ін);
прикладні об'єкти (Application Object) призначені для вирішення конкретних прикладних завдань.
Виходячи з основних положень об'єктно-орієнтованого підходу розглянемо концепцію ідеального об'єктно-орієнтованого CASE-засоби.
Існує кілька об'єктно-орієнтованих методів, авторами найбільш поширених з них є м.Буча, Д.Рамбо, ІДжекобсон. В даний час спостерігається процес зближення об'єктно-орієнтованих методів. Зокрема, зазначені вище автори створили і випустили кілька версій уніфікованого методу UML (Unified Modeling Language - уніфікована мова моделювання).
Класична постановка задачі розробки програмної системи (інжиніринг) являє собою спіральний цикл ітеративного чергування етапів об'єктно-орієнтованого аналізу, проектування та реалізації (програмування).
У реальній практиці в більшості випадків є передісторія у вигляді сукупності розроблених і впроваджених програм, які доцільно використовувати при розробці нової системи. Процес проектування в такому випадку заснований на реинжиниринге програмних кодів, при якому шляхом аналізу текстів програм відновлюється вихідна модель програмної системи.
Сучасні CASE-засоби підтримують процеси інжинірингу та автоматизованого реінжинірингу.
Ідеальне об'єктно-орієнтоване CASE-засіб повинен містити чотири основні блоки: аналіз, проектування, розробка та інфраструктура.
Основні вимоги до блоку аналізу:
? можливість вибору виведеної на екран інформації з усієї сукупності даних, що описують моделі;
? узгодженість діаграм при зберіганні їх в репозитарії;
? внесення коментарів в діаграми і відповідну документацію для фіксації проектних рішень;
? можливість динамічного моделювання в термінах подій;