таву, а потім Київ. Південно-Східний фронт відкинув денікінців за Дон. У грудні січні були звільнені вся Лівобережна Україна, Донбас і Царицин. До середини січня 1920 білі були вигнані з більшої частини Правобережної України.
Потім денікінські збройні сили, а точніше - їх залишки, були розсічені на дві частини. Одна частина, залишивши Ростов, відступала на Кавказ, інша - на Одесу та Крим. Фактично Денікін був розбитий (тільки в полон потрапило понад 60 тисяч чоловік). Не допомогло йому і проголошення Верховним правителем Росії, від обов'язків якого відмовився 4 січня 1920 розгромлений адмірал Колчак.
У зв'язку із зміною оперативної обстановки Південно-Східний фронт Червоної Армії був перейменований в Кавказький, а Південний - в Південно-Західний. Кавалерійський корпус Будьонного був перетворений в Першу кінну армію, яка увійшла до складу Південно-Західного фронту.
Тим часом Денікін спробував було закріпитися на Кубані, створив у березні 1920 року в м. Новоросійську Південноруське уряд. Але незабаром довелося бігти і звідси. 40 тисяч людей колишньої добровольчої армії на судах країн Антанти були переправлені до Криму. У Криму (у Феодосії) Денікін розпустив свій уряд. На засіданні Військової ради він заявив: «Внутрішній зв'язок між вождем і армією порвалася. І я не в силах більше вести її. Пропоную воєнком Ради обрати гідного, якому я передам спадкоємно влада і командування ». 4 квітня 1920 Денікін передав «влада і командування» генерала Врангеля і відбув в еміграцію.
7.4 Перемога республіки рад. Причини поразки білого руху
З розгромом Колчака, Денікіна, Юденича та інших Радянська Росія громадянську війну в цілому виграли. Але в Забайкаллі, на Далекому Сході ще перебували японські війська. Воювати з ними у Радянської Росії не було поки можливостей, у зв'язку з цим ЦК РКП (б) і Раднарком вирішили створити за Байкалом «буферну» Далекосхідну республіку. У квітні 1920 року вона була проголошена і визнана Радянською Росією. Уряд ДВР очолив комуніст Краснощеков, командувачем її армією став Ейхе. У Криму, як ми знаємо, влаштувався генерал Врангель зі своєю «російською армією».
Самим небезпечним супротивником Радянської Росії навесні 1920 виявилася Польща. Ще навесні - влітку 1919 роки вона захопила всю Білорусію і частину України. Радянська Росія перевершувала Польщу в усіх відношеннях і спробувала мирно вирішити територіальні питання, погоджуючись відступити на 200 - 250 км на користь Польщі від кордону, встановленої за підсумками першої світової війни Версальським мирним договором. Але Польща, підтримувана Францією, США і Англією відмовилася від переговорів. Вона планувала захопити всю Україну, Білорусію і Литву і створити «Велику Польщу від моря до моря». Вона отримала від Франції кредит на суму понад 1 млрд. франків, близько 1500 гармат, 2800 кулеметів, понад 327 тис. гвинтівок, 350 літаків. Від Сполучених Штатів отримала 159,6 млн. доларів, 300 літаків, 200 бронемашин, обмундирування, взуття, медикаменти. Англія перевела Польщі 58 тис. гвинтівок, авіаційне обладнання та інші матеріали. У Франції була сформована десятитисячний армія генерала Галлера і перекинута до Польщі. У результаті Польща поставила під рушницю 738 тис. чоловік, що дозволило їй 25 квітня 1920 почати наступ двома фронтами - Північно-Східним і Південно-Східним - і 6 т...
