Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Когнітивна сфера у хворих на шизофренію

Реферат Когнітивна сфера у хворих на шизофренію





d>

0,51



Як видно з наведеної таблиці, поріг впізнання звичайного зображення у хворих на шизофренію підвищений на 30% (порівняно з нормою), а пороги трьох незвичайних - відповідно на 9, 49 і 57%. Таким чином, виявилася кореляція між швидкістю впізнання та характеристикою об'єкта впізнання (його частотою вживання в минулому досвіді) у хворих на шизофренію. Якщо зображення малоймовірно по минулому досвіду, то хворі на шизофренію відчувають менше труднощів при його упізнання, ніж здорові люди, коли ж зображення зазвичай, часто зустрічалося в минулому досвіді, то хворим на шизофренію складніше його визначити.

В«Отримані дані дозволяють вважати, що процес зорового сприйняття у хворих на шизофренію порушується в зв'язку із зміною процесу актуалізації образів-гіпотез, що залучаються на основі минулого досвіду для звірення при впізнанні В»[14]. Відмічувана в сприйнятті хворих на шизофренію В«перцептивна точністьВ» може бути наслідком порушення опори на минулий перцептивний досвід.

Результати цих досліджень підтверджують представлення низки клініцистів про те, що у хворих на шизофренію хворобливих змін піддається не тільки мислення, а й сприйняття, починаючи від безпосереднього чуттєвого відображення дійсності.


2.2.2 Експерименти з дослідження особливостей мислення у хворих на шизофренію

Початкове положення про те, що пізнавальна діяльність хворих на шизофренію недостатньо опосередкована факторами соціального досвіду, визначило методичну основу дослідження особливостей їх мислення.

Основна частина експериментів.

Піддослідним пропонувалося для рішення два види розумових завдань, розрізнялися за ролі соціального опосередкування в їх структурі.

У першу серію експериментів були включені завдання на порівняння понять, варіант класифікації В«виняток предмета В»іВ« конструювання об'єкта В». Шляхом особливої вЂ‹вЂ‹В«глухийВ» інструкції випробовувані ставилися в такі умови, коли вони повинні були повністю самостійно вибирати підстави для узагальнення понять. Таким чином виявлялася ступінь опосередкування їх вирішення минулим досвідом, оскільки виділення тієї чи іншої ознаки істотно залежить від знань і досвіду використання піддослідними тих чи інших предметів.

Для проведення дослідження використовувався набір з семи карток, на кожній з яких були написані назви чотирьох предметів. Поняття на картках підбиралися таким чином, що умови їх узагальнення в кожному конкретному випадку розрізнялися за ступенем складності.

Картки пред'являлися в строгій послідовності, по одній, з В«глухоюВ» інструкцією: В«Об'єднайте три предмети так, щоб четвертий в цю групу не ввійшов В». Така інструкція не містить вказівки на підставу для узагальнення, не обмежує число створюваних угруповань. Зразок для виконання завдання випробовувані також не отримували. p> Для фіксації висловлювань і описи дій випробуваного по ходу дослідження вівся протокол.

Оскільки метою дослідження було не просто визначення здатності хворих на шизофренію до класифікування понять, а вивчення змістовної сторони розумової діяльності (виділення роду ознак, що використовуються в якості підстав для узагальнення), то виникла необхідність в об'єктивному критерії. Визначення такого критерію було здійснено шляхом аналізу результатів обстеження контрольної групи здорових піддослідних. Частота актуалізації тієї чи іншої властивості цією групою була використана в якості об'єктивного критерію кваліфікації мислення хворих шизофренію. Цей критерій відображає якісну характеристику мислення - його опосередкованість суспільним досвідом.

Залежно від частоти актуалізації в групі здорових випробовуваних всі названі ознаки були розділені на В«стандартніВ» і В«нестандартніВ». Стандартними умовно було прийнято вважати ті ознаки, використання яких перевищувало середню частоту.

Для характеристики кожного випробуваного використовували В«коефіцієнт стандартностіВ». Чим більше випробуваний використовував стандартних властивостей, тим вище був його коефіцієнт стандартності. У групі здорових випробовуваних коефіцієнт стандартності в середньому становив 74%.


Вибірковість мислення піддослідних (у відсотках) за різними методиками:

Групи випробовуваних

Порівняння предметів

Варіант класифікації В«4-й зайвийВ»

Конструювання об'єкта

Здорові

77

74

73

Хворі шизофренією

58

53

50


Для групи хворих на шизофренію по всіх трьох методиками характерно більш часте використання малозначущих, нестандартних властивостей предметів і зменшення частоти використання стандартних, практично більш значущ...


Назад | сторінка 7 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Сприйняття і реагування на ситуації фрустрації у хворих на шизофренію і пси ...
  • Реферат на тему: Психологічні особливості хворих на шизофренію
  • Реферат на тему: Психологічне портретування хворого на шизофренію
  • Реферат на тему: Особливості мислення у хворих на церебральний атеросклероз
  • Реферат на тему: Дослідження рівня стресостійкості у кардіологічних хворих