равобережжі БУВ Дорошенко и усьо Правобережжя обернулося в пустелю.  Як Тільки, бувало, стане непереливки нашим людям, підіймаються усім селом з сімействамі та збіжжям, як  е можна ухопіті и йдут світ за очі.  Кідаючі навіки свою оселю, рідний край, Батьківщину, селяни палили свои хати и усякі Будівлі, щоб смороду НЕ залиша в спадок ворогам.  
 Ті ж, хто Залишаюсь на місці, що не пріпінялі Боротьби.  З'явившись на качану березня 1652 р.  на Лівобережжі Підрозділів польської АРМІЇ віклікалі тут новий спалах Боротьби - Україна вновь палала в огні. 
  Серед радикального угруповання старшини візріває задум про зміщення Б.Хмельницького.  Хочай ВІН БУВ вікрітій и за рішенням заради у середіні травня 1652 р.  Було страчено групу полковніків и сотніків, Розвиток подій виходе з-под контролю Уряду.  Вінікла загроза вибухо Громадянської Війни, за словами Б.Хмельницького, "Русі з Руссю ". p> Гетьман Вчасно зрозумів Цю Страшно Небезпека.  Тому з кінця квітня 1652 р.  ВІН розпочав мобілізацію козацьких полків для настане проти 16-20 Тисячна ворожив війська, Яке стояло табором под Батогом (поблизу современного села Четвертінівкі Тростянецького району на Віннічіні). 
				
				
				
				
			  На качану Другої декада травня Б.Хмельницький вірушів у похід, заручившись при цьом підтрімкою Криму, невдоволеного політікою Варшаві.  1 червня авангард українсько-татарського війська под проводом Гетьманське сина Тимофія розпочав бої з противником. Наступний дня підійшов Б.Хмельницький.  Озирнувшись Величезне табір поляків, ВІН зрозумів, что у польного гетьмана М.Каліновського замало сил для его одночасного захисту по всьому периметру.  Тому Було Прийнято решение застосуваті проти ворожив сил двобічній обхват и оточення.  У Другій половіні дня Б.Хмельницький розпочав стрімку атаку.  Чи не минуло й години з качана битви, як польська кіннота заметушілася ї розпочала підготовку до втечі.  Помітівші це, М. Калиновський покаравши німецькім піхотінцям Відкрити вогонь по утікачах.  У цею критичний момент Українські розвіднікі запалили у ворожив таборі солому й сіно.  Жовнірів охопіла ПАНІКА, яка полеглі українсько-татарським загонів прорив у середину табору.  Оволодівші ним, козаки ПІШЛИ НА напад редутів, де закріпіліся німці, й до заходу сонця захопілі їх.  У тій же година козацька кіннота под командуванням Івана Богуна здійсніла вдалий окільній маневр и завдан ніщівного удару полякам з тилу.  Битва закінчілася 2 червня 1652 року ПЕРЕМОГА героїчного війська Богдана Хмельницького.  За всю свою середньовічну нас немає Польща НЕ зазнаватися такого страшного Розгром.  Погибли щонайменш 8 тис жовнірів, у тому чіслі половина усіх гусар Речі Посполитої. 
  Сучасники порівнюють Цю Переможне битву Богдана Хмельницького з відомою ПЕРЕМОГА карфагенського полководця Ганнібала над Римське армією под Каннами у 216 р..  до н.е. 
  Переможне битва под Батогом віклікала масів повстання козацької України проти шляхти, и до качану липня на всій территории Повністю відновлюється Функціонування національніх органів власти.  Українська держава вибороли фактичність незалежність.  У джерелах знаходимо згадка про карбування восени 1652 р.  власної української монети.  Гетьман почав думати про створеня 50-тісячної регулярної АРМІЇ.  Зміцнювалася его влада. p> прото, з весни 1653 р. Почаїв ускладнюватіся міжнародне становище України.  Праворуч у тому, что Б.Хмельницький, Намагаючись прілучіті Молдавію до антіпольського союзу, домігся одруження (серпень 1652 р.) сина Тіморія з донькою Молдавська воєводі В.Лупу Розанду, що не передбача при цьом негативних НАСЛІДКІВ цієї Акції.  Тоді Молдавія перебувала в складі Османської імперії, яка протідіяла включенням ее у сферу політічніх інтересів України.  Крім того українсько-Молдавська союз настороживши володарів Валахії й Трансільванії, что зумов їх зближеними з річчю Посполитою.  І внаслідок нерозважлівіх Дій Тіморія Хмельницького у Молдавії у травні 1653 р.  на качану червня розпочалося оформлення антіукраїнської коаліції у складі Польщі, Валахії й Трансільванії, до Якої Згідно прієдналася (После державного перевороту) i Молдавія. p> Улітку 1953 р.  гетьман пріпускається Нової помилки у молдавській політіці, внаслідок Якої близьким 18-19 серпня 6-8 Тисячна українське військо под проводом Тимофія Було оточене у Сочаві Молдавська-валасько-трансільвансько-польськими Підрозділами.  Ця помилка прізвела такоже до погіршення відносін з Крим і Портою. 
  Цією сприятливі для себе сітуацією решил скористати польський уряд.  22 серпня 1653 р.  армія, очолювана Яном Казимиром, вірушіла з-под Глиняни у похід.  Дізнавшісь про це, гетьман намагався якомога швідше Завершити мобілізацію козацьких полків и заручітіся помощью Криму.  Лише на качану жовтня ВІН, чи не знаючи про смерть Сіна (помер ВІН від рані у середіні вересня), Виступивши у похід.  Об'єднавшись у дорозі з татарами, поперед себе направивши до Сочава авангард, Який Незабаром повернувши назад, оскількі обложені Українські загони Добилися почесної капітуля...