Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Оцінка впливу тваринництва на грунт

Реферат Оцінка впливу тваринництва на грунт





но неочищених тваринницьких стоків, приділив у своїй роботі А. Р. Циганов [26].

Відходи тваринницьких комплексів і птахофабрик (рідкий гній і стічні води) за ступенем забрудненості органічними речовинами, бактеріального обсіменіння, особливо кишковою паличкою, у тому числі патогенної і для людини (сальмонели різних серотипів), значно перевершують господарсько побутові стічні води і стоки підприємств харчової промисловості. Вони є вельми сприятливим середовищем для збереження життєздатності збудників ряду інфекційних хвороб.

Внесення бесподстилочного гною і тваринницьких стоків від великої рогатої худоби і свиней в грунт викликало її інтенсивний бактеріальне обсіменіння. Виявлено, що патогенні бактерії, у тому числі сальмонели, зберігалися в грунті землеробських полів зрошування (ЗПО) протягом 4-5 міс.

На властивості безпідстилкового гною впливають вид тварин, вік і раціон годування. Тим більше що, за даними ряду авторів, в гній переходить 50-80% азоту, 60-80 - фосфору, 80-95 -калія і до 90% кальцію, 7% натрію, що знаходяться в кормах. Екскременти свиней, в раціоні яких переважають концентрати, відрізняються підвищеним вмістом азоту і фосфору і зниженим калію. Навпаки, безпідстилковий гній великої рогатої худоби містить багато калію. Відбувається зміна складу стоків і в результаті їх механічної обробки та зберігання.

В останньому випадку за 6 місяців втрати азоту рідкої фракції складають 15%. Компоненти рідких гнойових стоків, потрапляючи в грунт, в результаті взаємодії з грунтовим поглинаючим комплексів, биотой грунту піддається різним перетворенням. Розглянемо особливості деяких елементів мінерального живлення на грунт.

Азот. При внесенні гнойових стоків свинокомплексу протягом 13 років у дозах з розрахунку 300- 500 кг N/га відмічено підвищення структурності і водопрочности грунту, зниження актуальною і гидролитической кислотності, вмісту обмінного алюмінію. При дозах 600-700 кг N/га фізичні властивості грунту погіршувалися, в надлишку розмножувалися денітрифікуючі бактерії, накопичувалися патогенні мікроорганізми і яйця гельмінтів. Дози гнойових стоків, що перевищують 300 кг N/га, викликали накопичення в зеленій масі кормових культур нітратів у кількостях, що перевищують ГДК. Внесення підвищених доз тваринницьких стоків (більше 300 кг N/гa) викликало зниження концентрації в травах кальцію і магнію, збільшення кількості калію, заліза, марганцю, нікелю та кадмію [27].

Розрахунки показали, що легкосуглинистая грунт на полях, де постійно і інтенсивно застосовувався рідкий гній ВРХ, характеризується дуже високими запасами мінерального азоту (таблиця 1.3.2). У шарі грунту 0-20 см його запаси становлять 127,5 кг/га, в шарі 0-40 см - 271,3, в шарі 0- 100 см - 825,4 кг N/гa, що в 1,8; 2,1 і 3,2 рази вище, ніж в окультуреної легкосуглинистой грунті.



Таблиця 1.3.2. Зміст і запаси мінерального азоту в дерново-подзолистой легкосуглинистой грунті в умовах постійного застосування гнойових стоків

ПочваГлубіна відбору зразків грунту, смСодержаніе азоту, мг/кгЗапаси мінерального азоту, кг/гаЗапаси мінерального азоту в окультуреної суглинному ґрунті, кг/гаNH4N-N03N minN minN minДерново-підзолистий легкосуглинкові, що розвивається на легких суглинках, підстилаються з глибини 0,8-1,0 м моренним суглінком0-2028,021,149,1127,5690-4029,622,452,0271,31310-10038,924,663,5825,4258

При утилізації рідких стоків амонійні сполуки азоту вкрай нестійкі в грунті: частково вимиваються поверхневим і внутріґрунтову стоком у поверхневі і грунтові води, частково піддаються мікробіологічних процесів, в результаті яких відбуваються наступні перетворення [28]:


NH4 ® NH2OH [NOH + NO2 ® N2H2O3] «NO« NO2 «NO2H2O« NO3


При цьому на першій стадії під впливом бактерії Nitrosobacter і Nitrosomones аміачний азот окислюється до нітритів:


NH4 + + 3O2=2NO2- + 2H2O + 2H +


а потім - до нітратів:


NO2- + O2=2NO3

Швидкість перетворення амонійних форм в нітратні залежить від вологості і температури грунту, але в умовах Білорусі цей процес здійснює протягом не більше 20 днів (таблиця 1.3.3) [29].


Таблиця 1.3.3 - Динаміка вмісту амонійного і нітратного азоту в грунтах Лізіметріческій досвіду

№ лізіметраСлой грунту, смНорма стоків, мм/м2Колічество днів після поліва31020NO3NH4NH4NO3NH4Дерново-підзолистий глеюваті супіщаних почва10-156026,239,25,148,34,215-3025,916,83,848,74,620-154030,29,46,325,6-15-3018,913,12,426,62,930-5013,51,00,911,60,330-15404,110,05,912,14,415-304,01,03,17,01,630-501,71,11,42,9следы?? орфяністо-Глєєва почва50-153019,679,62,550,25...


Назад | сторінка 7 з 16 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Екологічне проектування зрошувальних систем з використанням тваринницьких с ...
  • Реферат на тему: Визначення вмісту азоту в сталі
  • Реферат на тему: Властивості азоту
  • Реферат на тему: Методи зниження викидів оксидів азоту в атмосферне повітря
  • Реферат на тему: Оцінка розчинності азоту в мнокомпонентних сплавах на основі заліза