заціями. У той же час до певної міри вони обмежують свободу волевиявлення приєднується боку.
Приєдналася до договору сторона має право вимагати розірвання або зміни договору, якщо договір приєднання хоча і не суперечить закону та іншим правовим актам, але позбавляє цю сторону прав, що зазвичай надаються за договорами такого виду, виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язань або містить інші явно обтяжливі для приєдналася боку умови, які вона виходячи зі своїх розумно розуміються інтересів не прийняла б за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
За попереднім договором сторони зобов'язуються укласти в майбутньому договір про передачу майна, виконанні робіт чи наданні послуг (основний договір) на умовах, передбачених попереднім договором (ст. 429 ЦК).
Попередня угода, сприяюче зміцненню договірних зв'язків, як це випливає із закону, знаходиться в певному співвідношенні з так званим основним договором. Останній завжди спрямований на досягнення цілком конкретного економічного результату. За попереднім же договором, попередньому основного, сторони зобов'язуються укласти згодом будь-яка угода про передачу майна, виконанні робіт чи наданні послуг на обумовлених попереднім договором умовах. При цьому з числа істотних умов основного договору попередній договір повинен, в усякому разі, містити умови про предмет та строк, який сторони зобов'язуються укласти основний договір. При відсутності вказівки на строк основний договір повинен бути укладений протягом року з моменту укладення попереднього договору.
Договором на користь третьої особи визнається договір, в якому сторони встановили, що боржник зобов'язаний зробити виконання не кредитору, а вказаною або не вказаною в договорі третій особі, має право вимагати від боржника виконання зобов'язання на свою користь ( ст. 430 ЦК).
Як видно з легального визначення, боржник зобов'язаний зробити виконання не кредитору, а вказаною або не вказаною в договорі третій особі. Тим самим дійсність даного договору не ставиться в залежність від того, згадано Чи особливо в ньому ця особа. Але неодмінною ознакою договору має бути вказівка, що останнє має право вимагати виконання зобов'язання на свою користь. Серед угод на користь третьої особи, передбачених законом, частіше за інших зустрічається договір перевезення вантажу (багажу), договір страхування, договір між вкладником і Ощадбанком або ЦБ РФ. В силу ст. 785 ЦК за договором перевезення вантажу перевізник зобов'язується доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ст. 929 ЦК за договором майнового страхування страховик зобов'язується за обумовлену договором плату при настанні передбаченого в договорі події відшкодувати зтрахователю чи іншій особі, на користь якої укладено договір, заподіяні внаслідок цієї події збитки в застрахованому майні або збитки у зв'язку з іншими майновими інтересами страхувальника в межах визначеної договором суми.
Стаття 842 ЦК передбачає можливість внесення вкладу в банку на ім'я певного третьої особи; якщо інше не обумовлено договором банківського вкладу, така особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, заснованого на цих правах, або висловлення їм банку іншим способом наміру скористатися такими правами.
Від договору на користь третьої особи необхідно відмежовувати договір про виконання третій особі, коли сторони не мають на увазі надання останньому права самостійного вимоги до боржника. Так, відповідно до ст. 509 ГК поставка товарів здійснюється постачальником шляхом відвантаження (передачі) товарів покупцю, який є стороною договору поставки або особі, вказаній у договорі в якості одержувача.
Диспозитивною і разом з тим бланкетной є норма, за якою з моменту вираження третьою особою боржника бажання скористатися своїм правом сторони не можуть без його згоди змінювати або розривати укладений договір.
Боржник вправі висувати проти вимоги третьої особи все випливають з договору заперечення, які він міг би виставити проти кредитора. Тут маються на увазі як заперечення, зумовлені, зокрема, неможливістю виконання, за яку боржник не відповідає, так і витікаючі з умов договору, наприклад при недотриманні його приписів.
Коли третя особа відмовляється від права, наданого йому за даним договором, відбувається трансформація останнього в звичайний договір, вже без ускладнюючих його ознак.
.3 Укладення договору
Для того щоб сторони могли досягти угоди і тим самим укласти договір...