Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Політичний режим і державний апарат фашистської Німеччини

Реферат Політичний режим і державний апарат фашистської Німеччини





ся на імперські групи, яких спочатку налічувалося 12, але надалі їх кількість скоротилася вдвічі. Існували групи промисловості, ремесла, банків і т.д. Особливу роль відігравала територіальна система управління соціально-господарським життям - окружні групи промисловості, які діяли в певних господарських округах.

Єдиними представниками монополістичного капіталу були фюрери, які в свою чергу очолювали як окружні, так і територіальні групи. Повноваження фюрерів були величезні, практично необмежені. Але все-таки загальне керівництво всіма справами промисловості возглавлялось на початковому етапі Міністерством імперського господарства.

У межах національного масштабу створювався Німецький робітничий фронт, основною метою якого було дію в ім'я принесення користі державі. Діяла політика, згідно з якою робочі люди піддавалися тотальному контролю з боку держави.

Не можна говорити про те, що жорстке регулювання економіки принесло тільки негативні наслідки. Серед позитивних результатів даної діяльності можна виділити наступні обставини:

різке скорочення рівня безробіття в країні (з 6 млн. в 1933 р до 900 тис. в 1937 р.)

регулювання економіки дозволило ввести і повністю перейти до загальної трудової повинності. Спочатку тільки на рівні молоді, але надалі це поширилося на все населення країни.

передбачалося право звільнення працівника

за працівником закріплювалося право вибору місця та умов праці

Однак, негативні наслідки мали найбільш виражений характер, що проявилося:

збільшення робочого дня з 10 до 14 годин

скасовувалося підвищення заробітної плати і понаднормових

жінки в обов'язковому порядку залучалися до праці

введення примусової роботи в державних концентраційних таборах

населення залучалося до праці у вільний від основної роботи час

закрито торгові і ремісничі підприємства, які, на думку держави, не були необхідними для військової економіки.

У зв'язку з участю Німеччини у Другій світовій війні починається масова мілітаризація економіки, причому це виражалося не тільки в тому, щоб підвищити виробництво зброї і техніки, а й в тому, що інші галузі економічної сфери - хімічна, авіаційна і тд, повністю перейшли на військовий лад і виконували завдання поставлені державою для досягнення цілей у війні.

Прагнення держави тотально регулювати економіку не оминуло і сферу сільського господарства, яке було однією з важливих напрямків діяльності економіки країни.

Всі виробники в галузі сільського господарства та аграрної промисловості повинні були об'єднуватися в стан продовольства імперської Німеччини.

Дане стан повністю включалося в систему корпорацій держави. Міністр у продовольчій сфері мав право регулювати ціни, збут і закупівлі продукції.

Стали створюватися спадкові двори, в які входили маєтку від 7,5 до 125 га. Варто сказати, що володіти ними могли тільки селяни арійського походження. Перевагами даних дворів були пільги у сфері оподаткування, але все одно ця власність піддавалася жорсткому регулюванню з боку держави і не підлягала продажу.

З часом держава стала все сильніше впливати на економіку країни в цілому, що стало наслідком прийняття в 1936 р Чотирилітнього плану розвитку. Основною метою даного плану було поліпшення військово-промислового комплексу країни, посилення обороноздатності. Поряд з Міністерством економіки створювалося відомство, основним завданням якого був переклад фашистської Німеччини на військовий лад, а на чолі відомства стоять Г. Герінг. Обмежувалася свобода підприємництва, конкуренція повністю ліквідувалася, в жорсткому порядку обмежувалося створення нових підприємств. Після початку війни дане відомство перебудовується на роботу, спрямовану на посилення адміністративних методів регулювання та управління господарством.

З початком війни це відомство також перебудувало свою роботу в напрямі посилення військово-адміністративних методів управління господарством.

Міністерство озброєння і боєприпасів, створене в роки війни, бачило основним напрямком своєї діяльності створення і включення роботу нових промислових об'єднань, які повинні були існувати поряд з імперськими.

Це Міністерство з часом повністю зосередило у своїх руках функції Міністерства господарства, праці і т.д. У величезних масштабах ріс державний борг, різко зросли податки, народне споживання катастрофічно падало.

Тотальне втручання держави в сферу економіки і переклад промисловості на військові рейки -...


Назад | сторінка 7 з 9 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Сучасний стан економіки Німеччини та її світогосподарські зв'язку на по ...
  • Реферат на тему: Державне регулювання економіки: сфера відповідальності і функції держави
  • Реферат на тему: С.Ю. Вітте - міністр фінансів. Його роль у розвитку економіки та промисло ...
  • Реферат на тему: Регулювання економіки держави
  • Реферат на тему: Роль держави у формуванні сучасної ринкової економіки. Економічна роль дер ...