Для Росії ж ця сфера значима тому, що її «проривна стратегія» неможлива без широкого використання найбільш передових науково-технічних досягнень, підтримки розвитку «критичних технологій», тобто тих галузей науки і техніки, в яких Росія забезпечує випереджаюче або рівний з Заходом рівень розвитку.
Зрозуміло, що без інтенсивного наукового обміну з найбільш розвиненими країнами проблематично підтримання та забезпечення відповідного рівня розвитку цих технологій в Росії.
Причому такий обмін передбачає не тільки взаємне відвідування конференцій і симпозіумів, а й спільні проекти, роботу російських фахівців за контрактом у наукових центрах і лабораторіях США.
У часи «холодної війни» сфера науково-технічних зв'язків завжди грала підлеглу роль в радянсько-американських відносинах.
Після короткочасного періоду «відлиги» в період розрядки 1970-х років контроль над американським експортом високих технологій в СРСР ставав все більш жорстким. При цьому іншим перешкодою для нормального наукового обміну між Радянським Союзом і Сполученими Штатами була надзакрите радянського суспільства.
Що стосується радянсько-американського науково-технічного співробітництва, то воно виявилося особливо чутливо до перепадів політичної атмосфери у двосторонніх відносинах. Так, наприклад, в кінці 1970-х - початку 1980-х років була згорнута програма космічних експериментів за участю корабля «Шаттл» і станції «Салют», різко скорочені роботи з проблем енергетики, хімічного каталізу, мирного використання атомної енергії, програми спільних досліджень Світового океану, а в таких областях, як будівництво і сільське господарство, зв'язки були практично повністю припинені.
Незважаючи на це, наукове співтовариство СРСР і США було зацікавлене в продовженні спільних досліджень, і тому співпраця з окремих напрямків, який представляв взаємний інтерес, таким, як електрометалургія, системи навігації, космічна біологія, метеорологія, тривало навіть у вкрай несприятливих політичних умовах кінця 1970-х - початку 1980-х.
Просування обох країн у ряді ключових областей науково-технічного прогресу залежало від їх співпраці, наприклад, у створенні Міжнародної космічної станції, розробці прямоточного гіперзвукового реактивного двигуна, льотних випробуваннях нових технологій у громадянській надзвукової авіації наступного покоління здопомогою літака Ту - 144ЛЛ, програми створення космодрому морського базування «Морський старт», програми створення системи глобальної супутникової зв'язку «Ірідіум» та ін.
Завдяки утворенню Російсько-американської комісії з економічного та технологічного співробітництва, організаційна структура цих зв'язків стала набагато більш централізованою. Комісія об'єднала під своєю егідою такі різні області двостороннього економічного та технологічного співробітництва, як енергетика, аерокосмічна промисловість, конверсія, космічні дослідження, малий бізнес, інвестиції та ринки капіталів.
В останні роки спостерігається помітне зростання кількості угод, що регулюють різні аспекти науково-технічного співробітництва двох країн. Але особливо бурхливо розвивалося останнім часом двосторонню співпрацю в таких сферах, які визначають науково-технічний прогрес, як космічні дослідження, ядерна енергетика, інформаційно-комунікативні технології. Нещодавно була знову досягнута домовленість про відновлення регулярних контактів і розвитку співробітництва з проблем керованого термоядерного синтезу та фізики плазми.
Таким чином, російсько-американські науково-технічні зв'язки перейшли на більш високий рівень: вони стали важливим самостійним чинником в загальному комплексі російсько-американських відносин. Багаторазово зросли обсяги американських інвестицій в Росію; а цілий ряд спільних науково-технічних програм, насамперед у аерокосмічній і телекомунікаційних сферах, відіграє визначальну роль для наукового потенціалу обох країн.
Не секрет, що уряд США виділяє величезні кошти на фінансування проектів у сфері науки та освіти. Багато з таких проектів є міжнародними. При цьому поряд з великими проектами, існує безліч індивідуальних грантів, мета яких підтримати дослідження і роботу талановитих учених.
Важливо підкреслити, що поряд з продовженням і нарощуванням масштабів і темпів співробітництва, пов'язаного з генеруванням нових знань, все більшого значення з обох сторін у науково-технологічному взаємодії надається питанням впровадження і використання одержуваних наукових результатів в економіку і сферу послуг, розвитку інноваційного співробітництва в галузі високих технологій, їх комерціалізації та трансферту.
Також, широко поширені спільні наукові проекти між американськими та російськими університетам...