Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Радононебезпе в Санкт-Петербурзі

Реферат Радононебезпе в Санкт-Петербурзі





яча). Літологічний склад морени мінливий з тенденцією зміни від супіщаних різниць до суглинистим з півночі на південь.

В акваторії Фінської затоки Осташковськая морена залягає, як правило, в підставі четвертинної товщі, утворюючи плащеобразний покрив, згладжує нерівності дочетвертинного ложа. На поверхні морського дна морена оголюється в межах прибережного мілководдя і локальних височин (банок). Зокрема мореною складено мілководді затоки в районах острова Котлін і Сестрорецк-Горська, де вона є цоколем для будівництва комплексу захисних споруд. В акваторії морена представлена ??переважно щільними сухими піщаними суглинками сірого кольору із значною домішкою гравію і гальки, а також з включеннями валунів, переважно кристалічних порід. Часто покрівля морени сильно розмита. Потужність цих відкладень становить 5-10 метрів, рідко досягаючи 20 метрів.

Моренні освіти різного віку місцями контактують між собою, але частіше розділені морськими, озерними, алювіальними, воднольодовикового відкладеннями, відкладеннями межледниковий і межстадіалов. Літологічний склад межледникових відкладень досить мінливий в розрізі і в плані. Грубозернисті їх різниці часто є водовмещающими породами для підземних вод, що мають практичне значення. Найбільш широко такі відкладення розвинені в межах палеодолин.

Водно-льодовикові (озерно-льодовикові і флювіогляціальние) надмо- ренние відкладення Осташковськая стадії мають незначні виходи на денну поверхню в основному в північній частині міста. Вони представлені дрібнозернистими пісками, суглинками і супісками і формують у місцях виходу характерний озов-Камов рельєф поверхні. Потужність їх становить 0.5-14 м. В акваторії Фінської затоки Осташковськая озерноледніковие відкладення перекривають Осташковськая морену, заповнюючи западини льодовикового рельєфу, і представлені типовими стрічковими глинами. На поверхні дна вони складають розмивні ділянки навколо о-ва Кот- лін, у південного і східного берега затоки обрамляють льодовикові відкладення.

Вінчають розріз неоплейстоцена озерно-льодовикові відкладення часу існування Балтійського льодовикового озера, представлені переважно суглинками і глинами, у тому числі стрічковими, рідше - тонкими і пилуватими пісками. Ці відкладення широко представлені на поверхні суші і на дні акваторії затоки, перекриваючи морену і воднольодовикового відкладення Осташковського заледеніння. Потужність їх коливається від 1 до 20 м на суші, досягаючи 35 м в акваторії. У межах дна затоки відкладення Балтійського льодовикового озера розвинені практично повсюдно. У літологічному відношенні вони являють собою єдиний седімен- ційної цикл, що починається горизонтом шаруватих ленточноподобних глин, змінюваних вгору по розрізу ущільненими глинами з наміченої слоистостью, і завершується товщею монотонних глин. Колір опадів різний з переважанням буровато- і коричнево-сірих тонів.

Відкладення неоплейстоцена перекриті сучасними голоценових утвореннями. Найбільш повно їх розріз представлений в акваторії Фінської затоки і Невської губи. Вони представлені  морськими і озерними відкладеннями, пов'язаними з стадійним розвитком післяльодовикової Балтики, а також еоловими, біогенними, алювіальними і техногенними опадами.

У процесі еволюції післяльодовикової Балтики виділяють три основні стадії - формування Анціловое озера, освіта Литоринового моря і заключну лімніевую стадію.

У континентальній частині міста морські та озерні нерозчленованих відкладення об'єднують опади, які формувалися протягом всіх основних післяльодовикових стадій розвитку Балтики. Вони виділяються у вигляді вузької смуги по південному узбережжю Фінської затоки, вгору за течією р.Неве до Володарського моста, по р. Охте до району Порохових, а також у Лахтін- ської улоговині. Представлені вони пісками, супісками і суглинками сірого і блакитно-сірого кольору з прошарками разложившегося торфовища. Залягають ці опади, головним чином, на опадах Балтійського льодовикового озера і Осташковськая морені. Потужність їх становить 1-13 м.

Відкладення Анціловое озера в межах міста представлені дрібнозернистими пісками, супісками, рідше глинами з прошарками торфу і алевриту. Потужність опадів досягає 6-9 м. У межах дна акваторії вони представлені сірими або буро-сірими глинами і алевроглінамі. Їх відмітною особливістю є присутність стяженій аутигенних сульфідів (гідротроіліт). У покрівлі Анціловое відкладень іноді зустрічається шар блакитних глин, збагачених біоморфного мікроконкреціямі піриту. Максимальна розкрита потужність в межах акваторії становить трохи більше 3 м, але переважно не перевищує 1.0-1.5 метра.

Відкладення Литоринового моря поширені на дні Фінської затоки і вздовж берегів, у Приневской і Лахтинська улоговинах, в приустьевой зоні р. Не ви. У континентальній ч...


Назад | сторінка 7 з 12 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Доломіт. Корунд. Граніт. Озерно-льодовикові відкладення
  • Реферат на тему: Характеристика бичка-кругляка в акваторії Одеської затоки
  • Реферат на тему: Вплив радіонуклідів на донні відкладення арктичних морів Росії
  • Реферат на тему: Аналіз сучасного екологічного стану Джарілгацької затоки Чорного моря
  • Реферат на тему: Екологічні проблеми Перської затоки