а їх застосуванняВ», В«Диспансеризація на селі В».
Щорічно бібліотека становила п'ять-шість тематичних покажчиків. Вони прямували всім лікувальним установам міста та області. У 1956 році були складені покажчики: В«Шкірні хворобиВ», В«Заразні шлункові і кишкові захворювання і боротьба з нимиВ», В«Антибіотики та їх клінічне застосування В»,В« Очні хвороби В»,В« Профілактика охорони здоров'я В». У покажчики включалися не тільки книги, а й статті з медичних журналів і газет. Працівники медичної бібліотеки та фахівці проводили в лікарнях і поліклініках огляди річний спеціальної літератури.
Обласна медична бібліотека мала систематичний, алфавітний і предметний каталоги. Великою популярністю серед читачів - фахівців користувався предметний каталог, що дає можливість швидко знайти необхідний матеріал про ту чи іншої хвороби, її лікуванні, профілактиці і т. д.
Бібліотека мала 22 пересувки, в тому числі 16 на лінійних станціях.
Найбільшою бібліотекою нашої області була бібліотека Орловського педагогічного інституту. Після звільнення Орла від німецько-фашистських загарбників вона не тільки відновила свій книжковий фонд, а й збільшила його більш ніж у два рази.
Бібліотека педагогічного інституту розпорядженні гарний довідково-бібліографічним апаратом. Систематично розробляються і оформляються методичні виставки, що допомагають студенту придбати навички самостійної роботи над книгою, користування каталогами та бібліографічними посібниками.
У 1957 році бібліотека отримала приміщення в новій будівлі інституту.
Однак имевшаяся в той період мережа бібліотек не могла ще повністю обслужити книгою всі повіти і волості губернії. Розміщення бібліотек було нерівномірним, багато волості зовсім не мали бібліотек.
На початку 1921 року губполітпросвета складає проект бібліотечної мережі по Орловській губернії. В«Установлювана згідно з декретом від 3 листопада 1920 бібліотечна мережа по губернії, - йдеться в проекті, - повинна поставити бібліотеку в сферу взаємодії всіх видів культурно - освітньої роботи. Бібліотека повинна мати найтісніший органічний зв'язок, по-перше, з народними читаннями, иллюстрируемое наочними посібниками, світловими картинками, кінематографом і грамофоном, по-друге, школами дорослих як ліквідації безграмотності, так і повторно - додатковими, по-третє, музеями і короткостроковими виставками техніки, духовної та матеріальної культури, по-четверте, постановками вистав і концертів, по-п'яте, культурними, освітніми, політичними, професійними організаціями н т. Д. .. В»[12]
Проект передбачав, що в повітах центром бібліотечної роботи повинна бути волосна бібліотека, яка обслуговує населення як своїми книгами, так і пересувку, одержуваними з губернського або повітового колектора. У бібліотечну мережу міст входять центральні, міські та районні бібліотеки. Крім того, для обслуговування червоноармійців, робітників і службовців фабрично - заводських підприємств вирішено було організувати перенесення безпосередньо на фабриках і заводах, у військових частинах. З метою правильної організації бібліотечної мережі було також передбачено закрити окремі невеликі бібліотеки в установах.
Проект губполітпросвета енергійно проводився в життя. Протягом року була реорганізована бібліотечна мережа - відкриті нові центральні та волосні бібліотеки, поповнені їхні фонди, організовані пересування.
У 1922 році кожна волость і кожен повітове місто мали стаціонарну бібліотеку системи Главполитпросвета.
Крім того, у містах і в сільській місцевості працювали шкільні та партійні бібліотеки, бібліотеки профспілок та військових частин. Так, наприклад, в місті Мценську було в цей час дев'ять бібліотек - центральна бібліотека імені І. С. Тургенєва, бібліотека повітового комітету партії, земвідділу, дві шкільні, центральна гарнізонна і три червоноармійських бібліотеки. Всього в бібліотеках Мценська було 1893Б книг. Крім бібліотек, в 1922 р. під Мценському повіті працювали 32 хати-читальні, 3 народних будинку, 32 гуртка ліквідації неписьменності.
У вересні 1923 року в м. Орлі відбувся перший з'їзд бібліотечних працівників губполітпросвета Орловської губернії. З'їзд підбив підсумки діяльності бібліотек, намітив плани на майбутнє. p> Після Жовтневої революції пожвавилася діяльність бібліотек м. Орла. Крім Тургенівській та Пушкінської, організується найбільша в місті бібліотека, яка називалася в 1918 році губернської бібліотекою, а потім - Центральною міською бібліотекою. Для читачів вона відкрилася в 1919 році. Фонд бібліотеки налічував кілька десятків
тисяч томів. У нього увійшли книги з приватних зібрань. Щорічно він поповнювався і новими виданнями. [14]
У 1925 році бібліотечне об'єднання провело тиждень пам'яті В. І. Леніна. У ці дні в кожній бібліотеці був створений В«Куточок ЛенінаВ», де вивішувалися книжково-ілюстративні плакати: В«Ленін і ленінізм В»,В« Запо...