ns> рах етах , і сумою, яку він може зайняти. Так як серед одноосібних володінь відсоток банкрутств відносно високий, комерційні банки не дуже охоче надають їм великі кредити.
2) Здійснюючи повний контроль над діяльністю підприємства , власник повинен виконувати всі основні функції з управління. Він повинен приймати всі основні рішення, наприклад, щодо купівлі, продажу, залучення та утримання персоналу; не випускати з уваги технічні аспекти, які можуть виникнути у виробництві, в рекламі і в розподілі продукції. Коротше кажучи, потенційні вигоди від спеціалізації в управлінні виробництвом підприємництву невеликого масштабу зазвичай недоступні.
3) Найбільш важливий недолік полягає в тому, що одноосібний власник є суб'єктом неогранич енной відповідальності . Це означає, що самостійні підприємці ризикують н е тільки активами фірми, а й своїми особистими активами . Якщо активи безприбуткового підприємства недостатні для задоволення домагань кредиторів , то останні можуть подати позов проти особистої власності власників підприємства.
Партнерство як форма організації бізнесу в б < ins cite = "mailto: 1" datetime = "2006-11-05T12: 36"> ольшое або меншій мірі є природним розвитком одноособового володіння.
