шли нову роботу, інші залишилися безробітними, а треті чергували тимчасову роботу з відсутністю такої (1983, 1987). Дослідник, надавши право інтерв'юйованим самим розповідати про свої відчуття, отримав більш комплексну картину. Була виявлена ​​та деталь, яка раніше не в ході кількісних досліджень не виявлялася. Виявилося, що невелика частина звільнених задоволена такими позитивними моментами безробіття, як більша кількість часу для спілкування з родиною, позбавлення від стресової і неприємної роботи. Для більшості людей безробіття є не миттєвим потрясінням, вона продовжує позначатися на їх відношенні до роботи і після того, як вони знайшли нове робоче місце. Якщо нова робота представляє собою найгірший варіант у порівнянні з минулим місцем роботи, наприклад з погляду необхідних навичок і престижу, це теж може бути джерелом триваючого незадоволення. p align="justify">
Агреговані дослідження
Ряд дослідників спробували простежити, яким чином економіка впливає на психологічне здоров'я, за допомогою аналізу часових рядів (time-series analysis). Brenner (1973) став першим у цій області після того, як скористався статистичними даними по штату Нью-Йорк, що охоплюють період в 127 років. В якості основного показника економічного процвітання він обрав частку працівників, зайнятих на виробництві. З'ясувалося, що цей показник визначав число звернень в психіатричні лікарні навіть через два роки. Brenner використовував дану методику повторно на базі інформації про Великобританії і дійшов тих самих висновків (Brenner, 1979). Ці ж показники підтвердили пізніше й інші дослідники (Cochrane & Strokes, 1984). Однак при використанні агрегованого методу інтерпретація результатів являє собою проблему через виникнення в процесі оцінки показників таких артефактів, як кількість звернень та випадків суїциду (Dooley & Catalano, 1986). Проте, отримані результати в ході згаданих досліджень можуть мало допомогти в розумінні соціальних та економічних механізмів взаємозв'язку зайнятості та психологічного стану. Наприклад, неясно, наскільки ймовірна ситуація, коли за наявності високого рівня безробіття в суспільстві працююча людина також відчуває психологічний дискомфорт (можливо, тому що боїться того, що сам може скоро стати безробітним)? br/>
3. Соціально-психологічні наслідки безробіття
Соціально-психологічні наслідки безробіття, насамперед, викликані втратою роботи, невдачами в її пошуку на протязі тривалого періоду часу. У житті більшості працездатного населення робота і зайнятість у якому або справі відіграє життєво необхідну роль. p align="justify"> По-перше, робота забезпечує дохід, матеріальні джерела існування, певний рівень і спосіб життя. По-друге, робота забезпечує можливість брати участь у громадському житті та збільшує почуття власної гідності. p align="justify"> Робота має важливе значення для формування морального клімату, в як...