ов'язаний з якісно новим взаємовідношенням науки, техніки і технології, він колосально збільшує можливі масштаби впливу суспільства на природу і ставить перед людством низку нових, надзвичайно гострих проблем, у першу чергу - екологічну.
3. Сучасна екологічна проблема
Що таке екологія? Під цим терміном, вперше вжитим німецьким біологом Е. Геккелем (1834-1919) в 1866 р., розуміється наука про взаємини живих організмів з навколишнім середовищем. Учений вважав, що нова наука буде займатися тільки взаємовідносинами тварин і рослин із середовищем їх проживання.
Однак кажучи сьогодні про проблеми екології, ми фактично говоримо про соціальної екології - науці, що вивчає проблеми взаємодії суспільства і навколишнього середовища.
Сьогодні екологічну ситуацію в світі можна охарактеризувати як близьку до критичної: знищені і продовжують знищуватися тисячі видів рослин і тварин; в значною мірою винищений лісової покрив; стрімко скорочується наявний запас корисних копалин; світовий океан не тільки виснажується в результаті знищення живих організмів, але і перестає вже бути регулятором природних процесів; атмосфера в багатьох місцях забруднена до гранично допустимих розмірів, а чисте повітря стає дефіцитом; на Землі вже неможливо виявити жодного квадратного метра поверхні, де б не знаходилося штучно створених людиною елементів.
Стала абсолютно очевидною згубність споживацького ставлення людини до природи лише як до об'єкта отримання певних багатств і благ. Для людства стає Життєво необхідним зміна самої філософії ставлення до природи.
Які ж заходи необхідні для вирішення екологічної проблеми? Перш за все, слід перейти від споживче технократичного підходу до природи до пошуку гармонії з нею.
Для цього, зокрема, необхідний цілий ряд цілеспрямованих заходів по екологізації виробництва: природозберігаючі технології та виробництва, обов'язкова екологічна експертиза нових проектів, створення безвідходних технологій замкнутого циклу.
Однак відчутний ефект всі перераховані і інші заходи можуть дати лише за умови об'єднання зусиль усіх країн для порятунку природи. Перша спроба такого міжнародного об'єднання відбулася ще на початку нашого століття. Тоді в листопаді 1913 р. у Швейцарії зібралося перше міжнародне нараду з питань охорони природи за участю представників 18 найбільших держав світу. Нині міждержавні форми співпраці виходять на якісно новий рівень.
Полягають міжнародні концепції з охорони навколишнього середовища, здійснюються самі різні спільні розробки і програми. Активізувалася діяльність громадських організацій по захисту навколишнього середовища - "Зелені" ("Грінпіс").
Екологічний інтернаціонал Зеленого Хреста і Зеленого Півмісяця в даний час розробляє програму з вирішення проблеми "озонових дір" в атмосфері Землі. p> Інша міра, спрямована на поліпшення взаємин людини і природи, - розумне самообме...