очої сили між країнами, що розвиваються;
. міграція робочої сили з колишніх соціалістичних країн у промислово розвинуті країни (подібна з міграцією із в промислово розвинені);
. міграція наукових працівників, кваліфікованих фахівців з промислово розвинених в країни.
За роки реформ наша країна увійшла до трійки провідних світових центрів імміграції (після США і Німеччини). Основними факторами розвитку такої тенденції є:
геополітичне перевлаштування пострадянського простору, зміна національно-політичної орієнтації в державах старого і нового зарубіжжя;
розвал в республіках колишнього СРСР великих промислових підприємств (особливо у високотехнологічних галузях), на яких працювало в основному російськомовне населення;
більш міцне економічне становище і більш високий рівень життя в Росії в порівнянні з країнами СНД, Азії, Африки, Близького і Середнього Сходу;
розвиток в результаті економічних реформ на російському ринку праці альтернативних форм зайнятості, пов'язаних з розширенням приватного сектора, індивідуальної трудової діяльності, змішаних форм власності за участю іноземного капіталу.
Як показує світова практика, для країни-реципієнта зростання імміграції має позитивні і негативні сторони. Для Росії позитивним було те, що за рахунок іноземних громадян була значною мірою вирішена проблема нестачі робочої сили в трудодефицитной галузях економіки і регіонах країни (нафто-і газовидобування в Західному Сибіру, ​​утримання і розвиток інфраструктури в містах-мегаполісах). Крім того, міграційний приплив за кордону дозволив більш ніж наполовину компенсувати природне зменшення населення Росії в 1992-2005 рр.. p align="justify"> Нелегальна імміграція за визначенням не може бути кількісно точно відображена на офіційному рівні. За оцінкою Федеральної міграційної служби МВС Росії, Держкомстату, прикордонної та податкової служб, в країні нелегально проживає від 3 до 10 млн. громадян, насамперед з республік СНД, Китаю, В'єтнаму, КНДР, Афганістану, африканських держав. p align="justify"> Негативні сторони цього явища:
витік з Росії в масштабних обсягах фінансових, у тому числі валютних, коштів за рахунок відходу від сплати податків і придбання західної валюти з подальшим її переведенням на батьківщину;
формування В«іноземнихВ» етнічних анклавів у регіонах країни, котрі не відчувають нестачі в трудових ресурсах. Через наплив іммігрантів там ускладнюється ситуація на ринку праці (південні райони Росії - Краснодарський і Ставропольський краї, Ростовська область, нижнє і середнє Поволжя). Ці розширюються анклави носять все більш закритий характер, ігнорують російські закони і звичаї корінного населення, що все частіше призводить до міжн...