Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Закономірності і фактори стійкості прісноводних екосистем до антропогенного забруднення

Реферат Закономірності і фактори стійкості прісноводних екосистем до антропогенного забруднення





значення різних рівнів мінералізації, вмісту хлорофілу, магнію і сульфатів, відповідні середнім показникам різних типів і класів озер за класифікацією С.П. Китаєва (2007) та ГОСТ 17.1.2.04-77. p> Матеріалом для вивчення факторів стійкості до антропогенного інтоксикації водних екосистем різних природно-кліматичних зон служили відомості, отримані в результаті узагальнення і власного аналізу в зональному аспекті опублікованих даних [Борисов, 1975; Будико, 1977; Водосховища світу, 1979; Китаєв, 1984; Підгайко, 1984; Никаноров, Жулідов, 1991]. Для характеристики керівних іхтіологічних комплексів використовували багаторічні дані за видовим складом промислових уловів риб у внутрішніх водоймах СРСР [Лузанская, Савіна, 1956; Озера Карелії, 1959; Смирнов, 1964; Лузанская, 1965; Ковальова, 1972; Шимановська, Чістобаева і ін, 1977; Водосховища світу, 1979; Ісаєв, Карпова, 1989]. Відносну іхтіомасси окремих видів розраховували як відсоток від сумарного среднемноголетнего улову.

Аналіз вікової токсікорезістентності риб проведено за результатами власних багаторічних досліджень токсикометрії флотореагентів, компонентів бурових розчинів, солей металів і халькофільних елементів. Використано також дані анотаційних карт розробників рибогосподарських ГДК.

Тест-об'єктами в дослідах на рибах служили: райдужна форель (Salmo gairdneri Rich.), сьомга (Salmo salar L.), кижуч (Oncorhynchus kisutch Walbaum), ладожская форель (Salmo trutta morpha lacustris L.), нарвская кумжа (Salmo trutta trutta L.), пелядь (Coregonus peled Gmelin), сиг (Coregonus lavaretus L.), ряпушка (Coregonus albula L.) пелсіг (гібрид пеляді з сигом); на планктонних організмах - лабораторні культура представницького для водойм Карелії ветвистоусие рачка Daphnia pulex Leydig. В якості тест-реагентів використані мідний купорос, біхромат калію і гербіцид ситова.

Закономірності сезонних змін функціонального стану популяцій гідробіонтів в нормі і при токсифікація вивчені на лабораторних культурах риб (Poecilia reticulata Peters), водоростей (Scenedesmus quadricauda Turp. Breb., Chlorella vulgaris Beyer) і дафній (Daphnia magna Straus) і двох видах ветвістоусих рачків (Simocephalus vetulus (O. F. Mьler), Daphnia pulex Leydig), відловлених в одному і тому ж природному водоймищі.

Дослідження сезонної токсікорезістентності гуппі проводили протягом року на однодобових мальках. По закінченні хронічних експериментів (експозиція 28 діб.) У піддослідних визначали інтенсивність дихання [Строганов, 1962], масу і довжину тіла. Експерименти на популяціях планктонних організмів вели цілий рік при постійної освітленості і температурі 16-190 С. Природні популяції Cladocera і московської культури Daphnia magna, отриманої в лабораторії екологічної токсикології ВНІРО, протягом місяця адаптували до умов утримання в акваріальной СевНІІРХ. У дослідах на зоопланктонних організмах враховували сумарну біомасу і вікову структуру популяцій, на водоростях - індекс сповільне...


Назад | сторінка 7 з 41 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Війна СРСР в Афганістані 1979-1989
  • Реферат на тему: Личинкові розвиток безхвостих амфібій з різних популяцій Західного Передкав ...
  • Реферат на тему: Конституції СРСР 1936 року і 1977 року
  • Реферат на тему: Склад грунтових розчинів різних типів грунтів
  • Реферат на тему: Вплив антропогенного фактору на жіттєдіяльність водних організмів