тьмана Івана Мазепи як одного з В«чудових осіб тієї епохиВ». В«Деякі письменники, - писав А.С. Пушкін, - хотіли зробити з нього героя свободи, нового Богдана Хмельницького. Історія представляє його честолюбцем, закоренілим у підступності й злиднях, ... пам'ять його не може уникнути і прокляття людства В». І своє завдання художника А.С. Пушкін бачив у тому, щоб В«розвинути і пояснити справжній характер бунтівного гетьмана, не спотворюючи свавільно історичної особиВ». p align="justify"> Велич Петра, який відстоює свободу, честь і незалежність своєї країни, який стверджує В«громадянство північної державиВ», ще рельєфніше виступає в пушкінської поемі завдяки контрасту з В«войовничим волоцюгоюВ», історичним авантюристом, іноземним загарбником Карлом XII і, особливо, з честолюбним, мстивим і жорстоким Мазепою. Зв'язав свою особисту долю з такою людиною, як шведський король, наклепник Самойловича - свого благодійника, вбивця батька своєї нещасної коханої, В«зрадник Петра перед його перемогою, зрадник Карла після його поразкиВ», - Мазепа, як історичний характер в зображенні А.С. Пушкіна, постає особистістю, для якої тільки В«слава і владаВ» - спонукальні причини дій. p align="justify"> Разом з тим, суворо засуджуючи зраду Мазепи, не забувши відзначити в В«ПриміткахВ» В«сильні заходи, прийняті Петром зі звичайною його швидкістю і енергієюВ», які В«втримали Україну в покоріВ», А.С. Пушкін стверджував велике братство, міцну, непорушну зв'язок російського і українського народів, єдність їх історичних доль:
В«... Богдана щасливі суперечки, Святі брані, договори І славу дідівських часівВ».
Все це і визначило народність В«ПолтавиВ», самої народної зі всіх раніше створених поем О.С. Пушкіна не тільки за змістом, а й за своїм стилем. Історичний оптимізм, віра в те, що зникне В«кривавий слідВ» зусиль і лих, що душа народу жива і сили народу не зламані, - все це визначило суспільне значення пушкінської поеми для свого часу і продовжує визначати її актуального звучання в наші дні. p>
Література
1 Дайковічу х., Помпіліу Т., Кимпяну І. Історія румун. Античність і середньовіччя: Підручник для VII класу. - Кишинів, 1993. - С. 149-150.
2 Історія румун. Короткий курс лекцій/І.А. Опік, І.М. Шаров. - Кишинів, 1997. - С. 99-100.
Загальна історія. Історія румун - новий час. - Ч. I. - Кишинів, 2002. - С. 32. p align="justify"> Там же. - С. 117. p align="justify"> Історія. Підручник для 7 класу. - Кишинів, 2006. - С. 69-70. p align="justify"> 6 Історія румун (з найдавніших часів до наших днів). Кишинів, 2003. - С. 100.
7 Там же. - С. 101.
8 Історія Республіки Молдова (з найдавніших часі...