отьомкіна, який запевняв, що Росії потрібен цей рай, кажучи про анексію Криму, а ще Антона Чехова, який казав, що там ніколи не буває зими.
Від радянської епохи півострова в спадок залишилася громіздка бетонна архітектура і непривітні «babushkas» на вулицях. Зате туристи тепер можуть відвідати колись секретну базу підводних човнів у Балаклаві і Лівадійський палац, де в 1945-му вирішувалася доля післявоєнної Європи.
Ще National Geographic Traveler згадує про курорти з цілющими грязями, виноградники Масандри, «Рислінг» з ароматом альпійських лугів і нектар «Сьоме небо».
Що стосується транспорту, видання пояснює читачам, що таке marshrutka, а зі страв радить спробувати чебуреки, лагман і плов.
За даними статистики в Криму щорічно оздоровлюються більше 8 мільйонів чоловік. У Кримському районі зосереджено 36% санаторно-курортного фонду України, близько 30% будинків відпочинку і пансіонатів, близько 20% туристських установ країни. Існуюча структура туристично-рекреаційної мережі Криму на 30% складається з лікувальних установ і на 70% з закладів відпочинку. 30% всіх існуючих установ обслуговують дітей. На Південному Березі Криму зосереджено до 60% всіх здравниць, на західному - 33%, а на Східному - близько 4%.
Найважливішою складовою для розвитку туризму є транспортна доступність, база розміщення та інфраструктура місцевості. При оцінці соціально-економічного потенціалу та необхідності розвитку туризму варто враховувати рівень доходів населення, ступінь безробіття та можливості для заняття туризмом.
Транспортну доступність як Криму в цілому, так і його районів можна оцінити як задовільну. Транспортна система автономії здатна обслужити більше 5 млн. відпочиваючих, які в останні роки щорічно приїжджають на півострів.
Мережа автомобільних доріг загального користування в Криму налічує 6245 км. Протяжність доріг державного значення складає 1086 км або 17,4% від загальної протяжності доріг (по Україні - 8%). Це 3 державні дороги: Харків-Сімферополь-Севастополь, Красноперекопськ-Джанкой-Феодосія і Сімферополь-Феодосія-Керч. Технічний стан доріг у цілому незадовільний.
Експлуатаційна довжина залізниць загального користування складає в Криму 645,3 км. Функціонує 70 лінійних станцій і роз'їздів.
Морськими перевезеннями пасажирів займається 4 морських порти (у містах Севастополь, Ялта, Керч, Феодосія) і 31 пасажирський причал.
Крім того, повітряні пасажирські перевезення в Криму здійснює державний міжнародний аеропорт «Сімферополь», аеропорт «Бельбек» і аеродром «Керч».
У чотирьох районах Криму, де немає залізниці, відсутня можливість для туристів дістатися до місця відпочинку залізничним транспортом. Це Білогірський, Первомайський, Роздольненський та Чорноморський район. Найбільшу щільність автомобільних доріг (кращу транспортну доступність), яка перевищує середній показник по Криму (239,4 км / тис.кв. Км), мають такі райони, як Сімферопольський (298.2), Красногвардійський (276,0), Бахчисарайський (259, 3), Роздольненський (252.1), Нижньогірський (244.9), Радянський (241,7) і Кіровський (240,7). Найнижчу протяжність автомобільних дорога на 1000 кв. км території мають Чорноморський (194.0), Білогірський (180,50) і Ленінський (164.9) райони.
