терна злочинність. За допомогою професійних хакерів злочинні організації можуть отримати доступ до банківських рахунків, секретної інформації правоохоронних органів, уряду та збройних сил. Зросте інтелектуалізація злочинності, залучення до злочинної діяльності наукових співробітників, колишніх офіцерів збройних сил і правоохоронних органів, кваліфікованих юристів. Що стосується перспектив поширення злочинної поведінки в світі, то необхідно відзначити, що злочинність стала міжнародною проблемою після другої світової війни. Розрахунки демографів показують, що чисельність населення в кінці XX століття приростала приблизно на 100 млн осіб на рік, тобто на 1-1,5%, тоді як злочинність збільшувалася на 5%, або в 3-5 разів швидше. За останні 30-40 років вона збільшилася в середньому в 3-4 рази, на території колишнього СРСР - у 6-8 разів, у США - в 7-8 разів, у Великобританії та Швеції - в 6-7 разів, у Франції -в 5-6 разів, у Німеччині - в 3-4 рази, в Японії - в 1,5-2 рази і т.д. За даними ООН, приріст злочинності у світі становить у середньому 5% на рік. Процес інтелектуалізації та професіоналізації злочинності в Росії пояснюється тією обставиною, що ряди злочинного світу стали поповнюватися за рахунок кваліфікованих фахівців з держсектора, що опинилися внаслідок падіння рівня життя і зростаючого безробіття на соціальному дні. У кримінальному середовищі з'явилися колишні господарські керівники, офіцери, фахівці з технологій, аналізу інформації. З ростом злочинності та її суспільної небезпеки прямо корелює динаміка адміністративних та інших правопорушень, аморальних явищ, пияцтва, наркоманії, токсикоманії, самогубств, проституції, бродяжництва, жебрацтва, розпаду сімей, безбатченки, дитячої безпритульності та бездоглядності, дезадаптації дорослих і дітей, психічних розладів і інших фонових явищ і детермінант. Є об'єктивні підстави вважати, що в найближчі роки девіантна поведінка та інші фонові явища будуть зростати, а значить, і розширювати базу злочинності. Згідно з прогнозами фахівців, загальна криміногенна ситуація у світі найближчим часом навряд чи буде поліпшуватися. До числа одним із пріоритетних завдань будь-якого цивілізованого суспільства і його державно-правових інститутів відноситься попередження і боротьба зі злочинністю. Для вирішення цього завдання створюються правоохоронні органи, поліція (міліція), судові та пенітенціарні установи, адвокатура. Грунтуючись на розгалуженій юридичній системі, ці структури застосовують норми кримінального, кримінально-виконавчого та кримінально-процесуального права. Проте правоохоронні органи не справляються з тими завданнями, які поставило перед ними суспільство.
Показниками відставання соціально-правового контролю від інтенсивно зростаючої злочинності виступають, зокрема, рівень латентної злочинності, розкриття злочинів і виявлення правопорушників. Не тільки в Росії, але у всіх країнах світу рівень латентності збільшується або, принаймні, не зменшується, розкриваність злочинів і виявляємість правопорушників не росте. Якщо правоохоронні органи стануть повніше реєструвати скоєні злочини, навчаться розкривати всі враховані діяння і встановлювати винних осіб, то кримінально-правовий контроль за злочинністю не відставатиме від її зростання. Кримінальна юстиція та правова база її діяльності - системи малорухливі і інерційні. Для серйозної зміни її практичної діяльності потрібні нова філософія і нова стратегія боротьби із злочинністю, великі капітальні вкладе...
