Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » IP Протоколи

Реферат IP Протоколи





Якщо IP-адреси будуть динамічно зміняться сервером DHCP, то ці зміни необхідно також динамічно вносити в базу даних DNS-сервера. Хоча протокол динамічної взаємодії між службами DNS і DHCP вже реалізований деякими фірмами (так звана служба Dynamic DNS), стандарт на нього поки не прийнятий. По-друге, нестабільність IP-адрес ускладнює процес управління мережею. Системи управління, засновані на протоколі SNMP, розроблені з розрахунком на статичність IP-адрес. Аналогічні проблеми виникають і при конфігуруванні фільтрів маршрутизаторів, які оперують з IP-адресами. Нарешті, централізація процедури призначення адрес знижує надійність системи: при відмові DHCP-сервера всі його клієнти виявляються не в змозі отримати IP-адресу та іншу інформацію про конфігурації. Наслідки такої відмови можуть бути зменшені шляхом використанні в мережі декількох серверів DHCP, кожен з яких має свій пул IP-адрес. Як уже зазначалося, в адресному схемою протоколу виділяють особливі IP-адреси. Якщо біти всіх октетів адреси дорівнюють нулю, то він позначає адресу того вузла, який згенерував даний пакет. Це використовується в обмежених випадках, наприклад в деяких повідомленнях протоколу IP. Якщо біти мережевого префікса дорівнюють нулю, покладається, що вузол призначення належить тій же мережі, що і джерело пакета. Коли біти всіх октетів адреси призначення рівні двійковій одиниці, пакет доставляється всім вузлам, що належить тій же мережі, що і відправник пакета. Така розсилка називається обмеженим широкомовлення. Нарешті, якщо в бітах адреси, відповідних вузлу призначення, стоять одиниці, то такий пакет розсилається всім вузлам зазначеної мережі. Це називається широкомовлення. Спеціальне значення має, так само, адреси мережі 127/8. Вони використовуються для тестування програм і взаємодії процесів в межах однієї машини. Пакети, відправлені на цей інтерфейс, обробляються локально, як вхідні. Тому адреси цієї мережі не можна присвоювати фізичним мережних інтерфейсів.


2. Організація підмереж


Дуже рідко в локальну обчислювальну мережу входить більше 100-200 вузлів: навіть якщо взяти мережу з великою кількістю вузлів, багато мережеві середовища накладають обмеження, наприклад, в 1024 вузла. Виходячи з цього, доцільність використання мереж класу А і В вельми сумнівна. Та й використання класу С для мереж, які з 20-30 вузлів, теж є марнотратством. Для вирішення цих проблем в дворівневу ієрархію IP-адрес (мережа - вузол) була введена нова складова - підмережа. Ідея полягає в запозиченні декількох бітів з вузловий частини адреси для визначення підмережі. Повний префікс мережі, що складається з мережевого префікса і номера підмережі, отримав назву розширеного мережевого префікса. Двійкове число, і його десятковий еквівалент, що містить одиниці в розрядах, що відносяться до розширеного мережевого префіксу, а в інших розрядах - нулі, назвали маскою підмережі. Але маску в десятковому поданні зручно використовувати лише тоді, коли розширений мережевий префікс закінчується на кордоні октетів, в інших випадках її розшифрувати складніше. Припустимо, що ми хотіли б для підмережі використовувати не 8 біт, а десять. Тоді в останньому (z-ом) октеті ми мали б не нулі, а число 11000000. У десятковому поданні отримуємо 255.255.255.192. Очевидно, що таке подання не дуже зручно. У наш час найчастіше використовують позначення виду /xx raquo ;, де хх - кількість біт в розширеному мережевому префіксі. Таким чином, замість вказівки: 144.144.19.22 з маскою 255.255.255.192 raquo ;, ми можемо записати: 144.144.19.22/26. Як видно, таке подання більш компактно і зрозуміло.


2.1 Маска під мережі змінної довжини (Variable Length Subnet Mask)


Однак незабаром стало ясно, що підмережі, незважаючи на всі їхні переваги, володіють і недоліками. Так, визначивши одного разу маску підмережі, доводиться використовувати підмережі фіксованих розмірів. Скажімо, у нас є мережа 144.144.0.0/16 з розширеним префіксом/23.


Таблиця 3 - З розширений префікс

Мережевий префікс Підмережа Вузол 144.144.0.0/23 lt; - gt; 10010000 10010000 0000000 0 00000000 Розширений мережевий префікс

Така схема дозволяє створити 27 підмереж розміром в 29 вузлів кожна. Це підходить до випадку, коли є багато підмереж з великою кількістю вузлів. Але якщо серед цих мереж є такі, кількість вузлів у яких знаходиться в межах ста, то в кожній з них буде пропадати близько 400 адрес. Рішення полягає в тому, що б для однієї мережі вказувати більше одного розширеного мережевого префікса. Про таку мережі кажуть, що це мережа з маскою підмережі змінної довжини (VLSM). Дійсно, якщо для мережі 144.144.0.0/16 використовувати розширений мережевий префікс/25, то це більше б пасувало мережам розмірами близько ста вузлів. Якщо допустити використання обох м...


Назад | сторінка 7 з 11 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Автоматизація процесу призначення IP-адрес вузлам мережі-протокол DHCP
  • Реферат на тему: Створення віртуальної мережі з віддаленім Завантажени вузлів
  • Реферат на тему: Розробка системи обміну файлами між двома комп'ютерами, в яких відомі I ...
  • Реферат на тему: Техніко-економічне обгрунтування варіанта схеми розвитку електричної мережі ...
  • Реферат на тему: Розробка складовою корпоративної мережі на базі активного мережевого обладн ...