сту за посередництвом страхових компаній з позицій макроекономіки економічно більш ефективно: поділ праці і спеціалізація сприяють зниженню сукупних витрат. Однак на мікрорівні необхідність звернення до послуг страхових компаній очевидна далеко не для всіх суб'єктів економіки. Однак при страхуванні без збитків вартість підприємства значно вище, ніж при відмові від укладення договорів страхування і настанні несприятливих подій.
Найбільш поширеним є страхування майна підприємств, пов'язане із забезпеченням страхового захисту матеріально-технічної бази виробництва. При страхуванні майна страхувальником може бути його власник або особа, одержала майно в користування, оренду, лізинг, на зберігання, у заставу і т.д. Це страхування включає в себе досить велике число видів, які найчастіше підрозділяються по об'єктах страхування і страховими випадками (страхування основних і оборотних фондів, страхування засобів транспорту, вантажів, електронних пристроїв, страхування машин і механізмів, страхування будівельно-монтажних ризиків, страхування машин від поломок та ін.).
З численних майнових видів страхування найбільш популярно зараз страхування від вогню та супутніх ризиків. Ставки страхових внесків за договорами страхування майна коливаються від 0,05 до 0,5% вартості майна (при страхуванні приміщення, меблів та ін.). Якщо страхуються дорогі марки автомобілів, ставки внесків можуть сягати 17%. При страхуванні обладнання промислових підприємств страховий збір коливається в діапазоні від 0,15 до 1% з вартості. Ще вище ставки внесків при страхуванні такого майна, як вітрини, скло - 2% і більше.
Страхування на випадок збитків від перерви у виробництві
Це - найважливіша частина страхування підприємницьких ризиків. Практика його застосування залежить від виду бізнесу, який веде підприємство, іноді й від оцінки недоотримання доходу, яка дуже складна і часто утруднена різними факторами.
«Чорна бухгалтерія», що стала звичайним явищем у багатьох галузях бізнесу, вкрай ускладнює реальну оцінку даного ризику, наприклад, для теле- і радіомовних компаній. Втім, це стосується і сфери виробництва, де застосовуються різні схеми відходу від податків.
Умови договору страхування збитків, пов'язаних з перервою у виробництві, формуються при детальному аналізі роботи підприємства за певний період. Тільки після цього встановлюється сума страхового відшкодування. В умовах же, коли підприємство-страхувальник систематич?? скі занижує прибуток, адекватно оцінити його фінансові ризики можна.
Чи не менше, ніж «чорний нал», заважають розвитку страхування підприємницьких ризиків і взаємозаліки, ще недавно широко поширені в багатьох галузях промисловості. Неможливо оцінити ризик перерви у виробництві і в тому випадку, якщо саме це виробництво почалося зовсім недавно.
Договір про страхування ризику перерви у виробництві може розглядатися як складова частина договору майнового страхування (ГК РФ, частина друга, ст. 929, п. 2). Як правило, більшість страхових компаній трактує це саме так. З іншого боку, ризик перерви у виробництві можна вважати фінансовим ризиком (поряд з ризиком банкрутства, ризиком втрати роботи фізичною особою, ризиком додаткових судових витрат і так далі). У цьому випадку такий договір може бути укладений незалежно від договору страхування майна.
У цього виду страхування є ще одна особливість. За договором страхування ризику перерви у виробництві може бути застрахований тільки ризик самого страхувальника і тільки на його користь (ст. 933).
Договір страхування від перерви у виробництві (як фінансового ризику) дозволяє компенсувати непрямі збитки, коли класичний договір майнового страхування цього не передбачає.
Міжнародна практика знає й інші специфічні різновиди страхування підприємницьких ризиків: страхування контрактів (у тому числі експортно-імпортних), фінансово-кредитних операцій, нарешті, страхування зміни кон'юнктури.
Страхування фінансових ризиків
Страхування фінансових ризиків передбачає компенсацію підприємству втраченого доходу або додаткових витрат, викликаних його функціонуванням в якості учасника комерційної діяльності, і проводиться: на випадок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань дебіторами; інвестицій; на випадок банкрутства контрагента і пов'язаних з цим судових витрат і т.п.
Розрізняють страхування фінансових інвестицій і страхування реальних інвестицій.
Фінансові інвестиції представляють собою покупку майнових чи кредитних цінних паперів. Метою страхування фінансових інвестицій є захист інвестиційних вкладень від можливих втрат, що виникають внаслідок неспр...