Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Динаміка рослінності піщаного кар'єру в околицях с.м.т. М-Коцюбинське

Реферат Динаміка рослінності піщаного кар'єру в околицях с.м.т. М-Коцюбинське





и - значний Поширеними флювіогляціальніх піщаніх відкладів. Останнє?? ів язане з особливими формирование территории - палеогеографічнімі умів антропогену з багаторазове зміною кліматичних умів, діяльністю Льодовик ТА ЙОГО вод, значний обводненістю территории. ЦІ ж фактори спричиняють Значне Поширення пісків, що не вкрітіх сформованому рослінністю.

Ранее на Укаїнськомй Поліссі особливо Правобережному, незакріплені піски Займаюсь Великі площади. За орієнтовнімі підрахункамі, в 1950 р. їх Було около 40 тис. га. Ніні піски в різній мірі закріплені рослінністю, найчастіше культурами сосни. Відкриті піски тепер є основном вторинно, смороду утворена внаслідок вирубування лісу або під дією віпасання. Найбільші площади пісків зосереджені в західній та Північно-західній Частинами регіону.

Серед піщаніх форм рельєфу найчастіше трапляються піщані пасма, вали, арену, рідше - Дюні. Їх Розташування тісно пов язане з річковімі долинами та водно-Льодовиковий формами рельєфу. П. А. Тутковського вважаться, шо піщані форми рельєфу мают еолове походження. На его мнение, Полісся є вікопною порожніли - «Батьківщиною та Кладовище барханів». Сучасні досліднікі НЕ Погоджують з цією концепцією. Піщані пасма смороду розглядають як пріруслові вали, створені водою, про что свідчіть будова піщаніх горбів та характер залягання пісків. Вже пізніше, під дією вітру, пасма та вали розпадалісь на скупчення піщаніх дюн. Згідно відбулось їх затоплення водами притоків Прип яті, внаслідок чого смороду віявілісь розкіданімі среди СУЧАСНИХ заплав. Крім сухих пісків терас та Межиріч (Борових пісків), у прируслових Частинами заплав Полісся трапляються вологі алювіальні піски, де такоже відбуваються процеси заростання, відмінні за своим характером.

Про заростання пісків Лівобережного Полісся практично відсутні Відомості в літературі. Є урівчасті дані относительно территории Поліського заповідника та Деяк других невеликих за площею теріторій. Праці українських фахівців, прісвячені заростання пісків, среди якіх слід віділіті монографію І. І. Гордієнка та статью В. В. Осічнюк, вісвітлюють це заростання для степової, в меншій мірі для лісостепової зон. Флорістічні комплекси пісків віділів М. В. Клоков, Який основнову Рамус пріділяв південнішім флористичному комплексам пісків.

Роль псамофітів у заростанні Борових пісків

Загальні закономірності заростання пісків на боровій терасі р. Десни відповідають таким для Лівобережного Полісся. Проти процес заростання Борових пісків на терасі має свои Особливостігри, того детально Зупинимо на его характерістіці.

Если для Лівобережного Полісся основним видом заростання пісків є Coryneforuscanescens (L.) Beauv. (іноді Polytrichumpiliferm та Carexcolchica, в меншій мірі Calamagrostisepigeios, Koeleriaglauca (Spreng.) DC), то на боровій терасі р. Десни значний роль у заростанні сухих пісків відіграє Calamagrostisepigeios. У заростанні ми віділяємо кілька стадій. На першій Стадії на Слабко закріпленіх пісках формуються угруповання псамофітного різнотрав я Із відів-монокарпіків. На ОКРЕМЕ ділянках домінує ArtemisiascopariaWaldst. etKit., покриття которого становіть 30-50% (при загально покрітті 40-70%). Як асектаторі з покриття 2-5% найчастіше трапляються Такі псамофітні види як Calamagrostisepigeios, Koeleriaglauca (Spreng.) DC., Helichrysumarenarium (L.) Moench, Carexcolchica J. Gay, Hieraciumpilosella L., Potentillaargentea L.

На другійстадіїзменшується доля малорічніхвідів. Травостій з проективної ПОКРИТТЯ до 50-60% утворює Calamagrostisepigeios (20-30%) з спів домінуванням Koeleriaglauca (10-20%). Піски закріпляють такоже Sedumacre L., Festucaovina, Helichrysumarenarium. Участь Artemisiascoparia зменшується до 1-2% .. На Цій Стадії зявляються проростки сосни (при природному відновленні) або вісаджується сосна.

На третій Стадії молоді (3-5 - річні) екземпляр сосни зростають у монодомінатніх угрупованнях Calamagrostisepigeios, покриття которого збільшується до 80%. Такі фітоценозі флористично очень збіднені. При формуванні лісовіх фітоценозів на ділянках з розрідженою сосною формуються угруповання групи асоціацій Pinetagraminosa (ассоциация Pinetumcalamagrostidosum (epigeioris)). При зміканні крон сосни Такі ценозів трансформуються в ліси групи асоціацій Pinetahylocomiosa.

Таким чином, узагальнюючій еколого-ценотичного ряд заростання Борових пісків Calamagrostisepigeios має такий вигляд:



Отже, угруповання Pinetumcalamagrostidosum (epigeioris) є сукесійнімі стадіями формирование соснових лісів зелено Мохова.

на борову терасу р. Десни (урочище «Бір» Красілівського лісніцтва) та ее притоки р. Вздвіжі (біля СІЛ Красне та СкорінецьЧернігівскього р-ну) нами опісані Різні Стадії заростання піс...


Назад | сторінка 8 з 12 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Методи видобутку бітумних пісків
  • Реферат на тему: Аналіз еколого-біологічних особливую ехінацеї пурпурової, інтродукованої в ...
  • Реферат на тему: Рослинний світ Волинського Полісся
  • Реферат на тему: Заповідні зони Українського Полісся
  • Реферат на тему: Болотних фонд Волинського Полісся