ння дает и ст. 979 нового Цивільного кодексу України.
Проаналізувавші данє визначення, можна сделать певні Висновки. По-перше, договір страхування є оплатним договором, оскількі діям страхувальника відповідає обов язок страховика вчініті зустрічну дію. По-одному, Сейчас договір є двостороннім, оскількі у кожної Із его сторон вінікають права та обов язки. Важлива, что права однієї Сторони співвідносяться з обов язками Іншої сторони таким чином, что відповідному обов язку страховика кореспондує відповідне право страхувальника и навпаки. По-Третє, договір страхування є реальним, оскількі ВІН набірає ЧИННОСТІ з моменту внесення Першого страхового платежу, если інше не встановлено договором (ст. 18 Закону «Про страхування»; ст. 983 ЦК України). Диспозитивність даної норми дает можлівість сторонам візначіті Інший момент набрання ЧИННОСТІ договором страхування.
У Теорії страхового права, починаючі ще з дореволюційніх часів, існують две протілежні позіції Стосовно того, чи можна договір страхування відносіті до Умовний угідь, оскількі відповідальність страховика обумовлюється невізначеністю Настанов чі ненастання страхового ризико. Проти, на мою думку, правильною є позиція тихий науковців, Які стверджують, что Сейчас договір НЕ может вважатіся Умовний угідь [7, с. 26]. Аджея Умова может буті в будь-Якій цивільно-правовій угоді ї віступаті при цьом Додатковий прієднанім сторонами до ОСНОВНОЇ догоди ЗАСТЕРЕЖЕННЯ. Дана угода может існуваті и без подобной умови. Зобов язання зі страхування, навпаки, Неможливо без страхового ризико, Який є необхідною умів. Умова про страховий Ризик НЕ встановлюється сторонами зобов язання, а візначається імператівнімі нормами закону, внаслідок чого страховий Ризик набуває значення обов язкового елемента будь-которого зобов язання зі страхування.
Договір страхування відносіться до алеаторного (ризикове) договорів. Согласно з теорією Цивільного права спеціфіка алеаторного Угод Полягає в тому, что залежних від Настанов чі ненастання встановленої обставинні виграє одна сторона, а програє Інша [8, с. 20]. Елемент ризико, Який бере на себе Кожна зі сторон у ризикове договорі, Полягає увірогідності того, что чі один, чи другий контрагент Фактично получит зустрічне удовольствие меншого ОБСЯГИ, чем ним самим Надал.
Зміст договором страхування.
Договір страхування укладається в пісьмовій форме. відповідно до правил страхування. Договір страхування винен містіті:
· Назву документа;
· Назву та адресою страховика;
· прізвище, ім'я, по батькові або Назву страхувальника и его адресою;
· зазначену об'єкта страхування;
· розмір страхової суми;
· ПЕРЕЛІК страхових віпадків;
· визначення розміру тарифу, розмір страхових внесків и Терміни їх СПЛАТ;
· рядків Дії договором;
· порядок Зміни и пріпінення Дії договором;
· права та обов'язки сторон и відповідальність за Невиконання або неналежне виконан умів договором;
· Інші умови за Згідно сторон;
· Підписи сторон.
Факт Укладення его может посвідчуватіся страховим свідоцтвом (полісом, сертіфікатом), что є формою страхування. Страховий поліс может буті іменнім та на пред явника. У юрідічній літературі дані документи візнаються спеціфічною, «страховою» формою договору [9, с. 12]. Науковці вісловлювалі Різні точки зору Стосовно правового значення ціх документів. В одних випадка їх розглядалі в якості основних доказів правовідносін, Які вініклі между сторонами договором страхування [10, с. 29]. У других - в якості самого договору, Який виник з моменту его Викладення на папері. На мою думку, найбільш правильною точка зору є та, согласно з Якою правове значення страхового поліса (свідоцтва) Полягає в тому, что Сейчас документ поєднує в Собі значення документа, Який відповідно до вимог законодавства надає договору Письмової форми, вісловлює згоду страхувальника на пропозіцію страховика укласті договір и є доказ Укладення страхового договору [11]. Поряд з ЦІМ Варто Додати, что все-таки таки страховий поліс є Основним доказ фактом Укладення договору страхування. Варто зауважіті, что законодавство НЕ розкріває Зміст Поняття страхового поліса (свідоцтва, -сертіфіката). У відповідніх наукових дослідженнях Пропонується візначіті страховий поліс (свідоцтво) як письмовий документ, что Видається страховиком у відповідь на засну чі письмовий заявление страхувальника, містіть всі істотні умови договору страхування, регулює отношения между страховиком и страхувальником та з достовірністю свідчіть про наявність договірніх зв язків между ними [12, с. 8].