конання договору можливе лише за згодою позикодавця.
Якщо інше не передбачено договором позики, сума позики вважається повернутою в момент передачі її позикодавцеві або зарахування відповідних грошових коштів на його банківський рахунок. У договорі позики може бути вказано місце повернення позики. Якщо таке сторонами договору не визначено, то за загальними правилами про місце виконання зобов'язань місцем повернення суми позики буде місце проживання (перебування) позикодавця-кредитора.
Договором може бути встановлений також конкретний спосіб його виконання: виплата суми готівкою особисто позикодавцеві або його представнику, повернення грошей позикодавцеві поштовим переказом, повернення шляхом зарахування їх на його банківський рахунок, передачі в депозит нотаріуса тощо. п. Договір позики може передбачати й цільове використання позикових коштів (цільова позика). Мета використання суми позики повинна бути сформульована в договорі. У цьому випадку сторони в договорі можуть визначити порядок і способи забезпечення можливості здійснення контролю за витрачанням позикових коштів на встановлені договором мети. Невиконання позичальником свого обов'язку щодо цільового використання коштів дає право позикодавцю вимагати дострокового повернення суми та сплати належних відсотків, якщо інше не передбачено договором.
. 2 Особливості розірвання договору позики
Договір позики в повсякденному житті зустрічається мало не так само часто, як купівля-продаж. Позикою користуються і фізичні та юридичні особи, а деякі громадяни роблять відсотки за такими договорами постійним джерелом свого доходу.
Фахівцями досить часто озвучується питання про законність такого роду діяльності, схожої з банківською чи підприємницькою, що, втім, не заважає лихварям продовжувати видавати позики.
Не вдаючись у тонкощі незаконного підприємництва і не виносячи суджень про правильність чи неправильність цих дій, зупинимося трохи докладніше на можливості розірвання договору позики як у судовому порядку, так і за згодою сторін.
Позов про розірвання договору позики або його оспорювання
Предметом договору позики є грошові кошти або інші речі, які визначаються родовими ознаками, які передаються однією особою іншій з умовою повернення. Такий договір вважається укладеним не з моменту підписання, як більшість операцій, а з моменту фактичної передачі грошей.
Факт передачі може бути підтверджений розпискою одержувача або іншим документом, що свідчить, що гроші вручені позикодавцеві. З питань оформлення договору позики часто розпалюються судові спори, коли одна сторона (позичальник) намагається довести, що такий договір не укладався, оскільки відсутній документ, що встановлює права та обов'язки обох сторін угоди.
У той же час займодавец доводить протилежне, посилаючись на наявну розписку, підтверджує факт отримання позичальником грошей. Судова практика йде по шляху визнання позовних вимог обґрунтованими при наявності подібних розписок.
Не рідше позичальники намагаються ухилитися від виконання зобов'язання, посилаючись на безгрошовість договору і приводячи показання свідків. До суду приходять їхні родичі, друзі та знайомі, які стверджують, що гроші при написанні розписки не передавались. Однак, дана обставина може бути підтверджено тільки певними засобами доказування - письмовими.
Тому, якщо у займодавца мається розписка або підписаний позичальником договір позики - позовні вимоги, швидше за все, будуть задоволені.
Єдиною можливістю зобов'язаної особи довести безгрошовість договору є або відсутність оригіналів розписок (договорів), які достовірні відомості про те, що гроші за договором позики не передавались, а замість них було передано якесь майно (наприклад -автомобіль). Є чимала судова практика у справах такого роду, коли договір позики визнається неукладеним з приводу його безгрошовість.
Втім, з боку позикодавця найчастіше пред'являються позови про розірвання позики з інших підстав - як правило, у зв'язку з несвоєчасними виплатами відсотків або основного боргу позичальником. У цих випадках суд розриває договір і зобов'язує відповідача достроково повернути позивачеві всю суму позики та належних по ньому відсотків.
Розірвання договору позики за взаємною згодою його учасників
За загальними правилами, встановленими статтею 310 Цивільного кодексу РФ, не допускається одностороння відмова від виконання прийнятих за договором зобов'язань. Порушення цього правила тягне негативні наслідки для зобов'язаної особи у вигляді штрафів, неустойки чи позову про спонукання.
Разом з тим, сторони, визнавши укладений д...