правами виробників фонограм і виконавців, за кожний вид її використання. Користувачі повинні надати організації, яка управляє правами виробників та виконавців фонограми, точні відомості про кількість використань фонограми, а також інші відомості, що впливають на розмір і розподіл винагороди.
Згідно з п. 2 ст. 39 Закону про авторське право виплата винагороди виконавцям і виробникам фонограм за публічне виконання і передачу в ефір і по кабелю виконань та фонограм повинна проводитися не окремим виконавцям і виробникам фонограм безпосередньо, а через організації, що управляють правами цих осіб на колективній основі.
Таким чином, окремі виконавці та виробники фонограм не мають права вимагати винагороди від користувачів.
Згідно Закону намічається створення різних організацій, які управляють на колективній основі майновими правами виконавців і виробників фонограм. Не можна виключати, однак, що діятиме лише одна така організація.
В даний час організаціями, причетними до цієї роботи, є Російська фонографічна асоціація (РФА), Російське суспільство по суміжних прав (розпис), Російське товариство з управління правами виконавців (роуп).
Якщо угодою не передбачені інші умови, то винагорода розподіляється порівну між виробником і виконавцем фонограми. Оскільки продажу фонограми вже передувало згоду і виконавця, і виробника фонограми, допускається її публічне виконання, передача в ефір і повідомлення по кабелю.
Новелою Закону про авторське право є право виконавців, виробників фонограм повідомляти запис виконання або постановки, фонограми для загального відома таким чином, при якому будь-яка особа може мати доступ до неї в інтерактивному режимі з будь-якого місця і у будь час за власним вибором (право на доведення до загального відома). При цьому треба зазначити, що в Законі не дається поняття інтерактивного режиму. Дане положення з'явилося як наслідок внесення до ст. 16 Закону про авторське право права автора на доведення твору до загального відома.
Слід також зазначити, що положення про використання фонограми, опублікованої в комерційних цілях, без згоди виробника фонограми і виконавця (ст. 39 Закону про авторське право), не поширюються на доведення до загального відома фонограми.
Права організації ефірного та кабельного мовлення регламентуються ст. 40 і 41 Закону про авторське право, який встановлює, що, дотримуючись права виконавців, мовна організація має право здійснювати сама і забороняти, а також дозволяти здійснення без її відома і без виплати винагороди виключних прав на свої передачі.
Володіючи винятковим правом, організація ефірного мовлення може дозволити іншим особам одночасно з нею передавати в ефір її передачу; записувати і відтворювати запис передачі; повідомляти її для загального відома в місцях з платним входом. Однак мовна організація не має виключних прав, якщо запис був зроблений з її згоди і відтворення передачі здійснюється з метою навчання, наукового дослідження, цитування в інформаційних і тому подібних зазначених у Законі цілях.
Організації кабельного мовлення володіють виключним правом використовувати свої передачі в будь-якій формі, а також давати дозвіл на застосування передачі за винагороду. Користуючись своїм правом, організація кабельного мовлення, подібно ефірній організації мовлення, може дозволити іншим особам в один час з нею повідомляти для загального відома по кабелю її передачу в ефір, записувати і відтворювати запис передачі, а також повідомляти передачу в місця з платним входом.
Суміжні права організацій ефірного та кабельного мовлення охороняються в Росії, якщо виконані одночасно такі дві умови:
) ці організації мають місцезнаходження на території РФ;
) вони здійснюють передачі за допомогою передавачів, розташованих на території РФ.
Іншими словами, суміжні права на передачі в ефір і по кабелю для загального відома мають лише російські юридичні особи, причому тільки на ті передачі, які здійснюються ними з по - 1 міццю передавачів, розташованих в Росії.
Передача являє собою не будь-яке повідомлення, передане в ефір або по кабелю, а лише таке повідомлення, яке створено самою цією організацією або за її замовленням та за її рахунок іншою організацією, Таким чином, якщо кінофільм або звукозапис створені не організацією ефірного або кабельного мовлення і не на її замовлення, їх передача в ефір або по кабелю не створює жодних суміжних прав організації ефірного або кабельного мовлення. У той же час, якщо організація ефірного або кабельного мовлення спочатку записала передачу на аудіовідеоносітель, а потім одночасно здійснила передачу цього запису, у неї виникають і фонограмні права на це...