обливо одержувачами фіксованих грошових доходів;
- нерівномірному зростанні цін, що збільшує нерівність норм прибутку в різних галузях;
- спотворенні структури споживчого попиту через прагнення перетворити знецінені гроші в товари та валюту;
- закріпленні стагнації, зниженні економічної активності, зростання безробіття;
- знеціненні амортизаційних фондів;
- активному розвитку тіньової економіки;
- зниженні купівельної спроможності національної валюти і спотворенні її реального курсу по відношенню до інших валют;
- загостренні соціальних протиріч в суспільстві. [5, с.442]
Інфляція, будучи основним дестабілізуючим чинником ринкової економіки, надає значний вплив на динаміку економічного розвитку країни і рівень життя населення. Її вплив залежить від темпів інфляції. Помірна інфляція веде до тимчасового пожвавленню економіки в результаті незначного зростання цін і норми прибутку. Галопуюча і тим більше суперінфляція завдають значної шкоди народному господарству. Зростання цін набагато випереджає зростання кількості грошей в обігу. У результаті цього наростає швидкість обігу грошей, що рівносильно їх додаткової емісії, спонукаючи ціни підніматися ще вище. Ціни перестають бути достовірним засобом вимірювання витрат, падає їх стимулююча роль. [1, с.405] До того ж нерівномірний ріст цін підсилює диспропорції між галузями економіки, спотворює структуру споживчого попиту і загострює проблему реалізації товарів на внутрішньому ринку. Така інфляція активізує втечу від грошей до товарів, перетворюючи цей процес у лавиноподібний, загострює товарний голод, підриває стимули до грошового накопичення, порушує функціонування грошово-кредитної системи. Крім того, знецінюються заощадження населення, втрати несуть банки і установи, що надають кредит. Інтернаціоналізація виробництва полегшує перекидання інфляції з країни в країну, ускладнюючи міжнародні валютні і кредитні відносини. [11, с.333]
Таким чином, інфляція веде до порушення процесу відтворення в усіх ланках - як у сфері виробництва, так і в сфері обігу.
Разом з тим інфляція не тільки підриває економічне зростання всередині країни, але і негативно впливає на міжнародні валютні відносини.
перше, зростання цін означає внутрішнє знецінення валют, падіння їх купівельної спроможності. Знецінення валют породжує валютний демпінг, викидний експорт за цінами нижче світових.
друге, інфляція підвищує рівень світових цін. Під впливом інфляції ціни на світовому ринку за темпами зростання не тільки зрівнялися з темпами зростання внутрішніх цін, а й перевершили їх, що експерти МВФ пов'язують із зростанням експортних цін на нафту.
третє, зростання цін послаблює конкурентоспроможність експортної продукції. Підриваючи конкурентоспроможність національного виробництва, інфляція тим самим посилює ріст зовнішньоторговельного дефіциту, ускладнює урівноваження платіжних балансів.
четверте, н...