ристрої, в яких барвник переноситься з нематеріального носія безпосередньо на матеріал, отримали загальноприйняте назва - принтери.
У міру того, як цифрова друк отримувала все більш широке поширення, продуктивність цифрових пристроїв зростала, а роздільна здатність і якість друкованої продукції наблизилися до показників традиційного друку, цифрові друкувальні пристрої стали характеризуватися терміном "цифрові друкарські машини". Їх габарити досягли розмірів деяких типів друкарських машин традиційного друку. У професійному розумінні термін "цифрова друкарська машина" більш повно відображає область їх застосування в поліграфії, незважаючи на те, що він не зовсім точно відображає їх технологію.
Сьогодні, в реальній практиці набули поширення в основний поліграфії кілька типів цифрових друкарських машин (ЦПМ): ЦПМ для друку тонером, високошвидкісні струменеві ЦПМ, широкоформатні струменеві машини, друкарські машини з пристроєм запису інформації на формний матеріал безпосередньо в друкованій машині. Саме цей тип обладнання доповнив склад друкарської техніки в основному поліграфічному виробництві, так як використання змінних даних є прерогативою тільки ЦПМ, недоступною традиційним друкованим процесам.
За всі останні роки на світовому ринку друку спостерігається постійне зростання випуску друкованої продукції, виконаної із застосуванням цифрової друкарської техніки. Так, в 2007 році він склав:
в книжковому виробництві - 47%,
у виробництві упаковки - 59%,
у пресі етикеткової продукції - 45%,
в той час як загальне збільшення обсягів виробництва в цих секторах ринку склало всього 4%.
Повсюдне розширення сегмента цифрового друку в поліграфії забезпечують певні економічні чинники, такі, наприклад, як зниження собівартості друку і витрат виробництва, скорочення часу виконання замовлень, освоєння нових областей застосування цифрових друкарських машин (друк реклами, книжкових і альбомних видань, етикеток, прямих поштових розсилок і т.п.).
Природно, російська поліграфія не стоїть осторонь від цих світових процесів. За останнє десятиліття, з моменту появи в країні першої цифрової друкарської машини промислового типу, масштаби впровадження цієї техніки здійснювалися постійними наростаючими темпами. Але, до теперішнього часу, в країні відсутня чітка уявлення про величину виробничого потенціалу цифрового друку, кількості цифрових друкарень і виробництв, їх дислокації по території країни, технічних перевагах російських поліграфістів і т.п. Проведені опитування, публікації та окремі повідомлення на цю тему не дозволяють скласти досить повну картину про це новому секторі на ринку поліграфічних робіт.
Зведені результати аналізу, проведеної роботи показані в таблиці № 3, де наведено кількість підприємств по федеральних округах відповідно до спеціалізації, загальна їх кількість і чисельність працюючих в цих організаціях.
Табл. 3. Поліграфія Росії (кількість циф...