капіталу.  Багато купців сколочували великі суми і вели по містах і селах В«великі торгиВ».  У Росії XVII столітті з'явилися перші мануфактури, виникали буржуазні виробничі відносини.  
 Політика, яку вів Петро I, мала багато спільного з політикою проведеної у Франції (Кольбертізм), але вона мала деякі відмінності, оскільки була підпорядкована державної влади.  Російські вчені, у працях яких висловлювались деякі ідеї меркантилізму (І.Т. Посошков, В.М. Татищев, М.В. Ломоносов), висували широку програму розвитку мануфактурної промисловості.  У цих працях немає ототожнення багатства з грошима і благородними металами.  Хоча вони і вважали за необхідне розвивати зовнішню торгівлю, в центрі їх уваги було розвиток вітчизняного виробництва, розширення внутрішньої торгівлі.  За своїм змістом російська меркантилізм відрізнявся від західноєвропейського й тим, що торкався також аграрне питання.  Проблеми колоніалізму в ньому не зайняли того місця, яке вони займали в західноєвропейському меркантилізмі.  Разом з тим економічна роль держави трактувалася російськими вченими-економістами більш широко.  У Росії досить сильно позначалася дворянська обмеженість практичного меркантилізму. 
				
				
				
				
			  Однак якщо в країнах Західної Європи, у зв'язку з Великими географічними відкриттями, важливу роль в переході до капіталізму відігравала зовнішня торгівля, то в Росії зайняти таке ж місце в цьому процесі вона не могла.  Зовнішня торгівля мала для розвитку економіки значно менше значення.  До завоювань Петра I Росія залишалася практично відрізаною від морської торгівлі.  Все це зумовлювало своєрідність меркантилізму в країні. 
  Вчення меркантилістів вперше почало формуватися в Італії, Іспанії, Португалії та Нідерландах (з XVII століття - у Голландії), де вже в XIV і XV століттях виникли необхідні для цього вчення умови.  Саме в цих країнах набирав сили процес міжнародної торгівлі, що сприяло посиленню ролі торгового капіталу, інтереси якого стали основою теорії і практики меркантилізму.  Спочатку посилене розвиток торгового капіталу спостерігалося в Італії.  В кінці XV століття, після великих географічних відкриттів - Колумбом Америки та Васко да Гама Індії - торговельні переваги середземноморських міст і всієї Італії були знищені; на перше місце висунулися Іспанія і Португалія.  У XVI в.  їх витіснила Голландія, основою панування якої стали знамениті мануфактури, судноплавство і грабіжницька колоніальна система, що стала джерелом первісного накопичення капіталу.  Значно пізніше, в порівнянні з названими країнами, переважне значення в колоніальній системі та міжнародній торгівлі отримала Англія.  Тоді й її економічна література набула особливо впливове значення. 
  Банкір Г. Скаруффі (1519 - 1584 роки) - представник раннього меркантилізму, опублікував у кінці XVI століття твір з питань грошового обігу В«Міркування про монетуВ».  У той час у західноєвропейських країнах існував біметалізм, і не було єдиного курсу для численних грошових систем.  Скар...