т і заощаджень населення, - баланс грошових доходів і витрат населення. Для його побудови використовуються дані державної статистики, фінансової звітності банків та позабюджетних соціальних фондів. Баланс відображає ту частину валового національного доходу, яка надходить у розпорядження населення у формі грошових доходів. Достоїнствами донного джерела інформації є регулярність побудови (щокварталу), оперативність і орієнтація на суцільний документальний облік фінансових операцій, пов'язаних з населенням.
Баланс грошових доходів і витрат містить дохідну і видаткову частини. У дохідній частині балансу показуються надходження з різних джерел на базі статистичної та фінансової звітності, вибіркових обстежень домогосподарств. Видаткова частина балансу включає витрати на придбання населенням товарів і послуг з даними роздрібної торгівлі та приросту заощаджень населення у вкладах та цінних паперах за даними фінансової звітності, враховують податки та обов'язкові платежі, виплачені населенням.
Дохідна частина балансу складається з надходжень від різних джерел, які можуть бути виявлені при допомоги статистичної та фінансової звітності, вибіркових обстежень та інших методів.
Видаткова частина балансу включає трансферти, виплачені населенням, витрати на придбання товарів і послуги, приріст заощаджень населення у вкладах та цінних паперах.
2.2 Нерівномірність розподілу доходів
Проблема нерівності громадян за рівнем доходів історично була одним з найважливіших об'єктів економічної теорії. Її аналізом займалися багато відомі економісти чинності високої практичної значущості даного питання. І все ж єдиною думкою стало обгрунтування необхідності політики перерозподілу доходів, активна роль, в якій відводилася державі.
Абсолютні розміри доходів населення і купівельна спроможність являють собою головні показники добробуту та рівня життя людей. Рівень наявних доходів створює можливості матеріального і духовного життя особистості, задоволення насущних потреб, отримання освіти, збереження здоров'я. Боротьбу з бідністю і нерівністю у розподілі доходів можна вважати одним з пріоритетних напрямів економічної політики будь-якої держави.
Державна політика доходів визначається як В«перерозподіл їх через державний бюджет шляхом диференційованого оподаткування різних груп одержувачів доходів і соціальних виплат В»1. p> Для оцінки рівня і динаміки одержуваного доходу використовуються показники номінального, наявного та реального доходу. Основний вид доходу - номінальний, він формується в основному з трудових доходів, доходів від капіталу і трансфертних платежів
Отриманий дохід визначає рівень добробуту, або рівень життя, окремого індивіда. Саме від величини отриманого доходу залежить реалізація кінцевої мети суспільства - Створення умов для задоволення потреб населення, підвищення його життєвого рівня. Природно, що розподіл доходів має свої особливості на к...