мств і мобільних бездротових мереж в містах і сільській місцевості. Зверніть увагу на визначення, в ньому заздалегідь "передбачено містечко" для взаємодії магістрального WiMAX з "локальним" Wi-Fi. p align="justify"> Обладнання мереж WiMAX функціонує в декількох частотних каналах шириною 10 МГц в межах діапазону 2 ГГц - 11 ГГц. Зрозуміло, специфічне розподіл частотних діапазонів різних країн диктує необхідність можливості роботи WiMAX в різних ділянках. Настільки широкий розкид діапазонів обраний для обліку специфіки більшості країн світу. Так, в Північній Америці для WiMAX використовуються ділянки в діапазонах 2,5 і 5 ГГц, в Центральній і Південній Америці - 2,5, 3,5 і 5 ГГц, на Близькому Сході, в Африці, Західній і Східній Європі - 3,5 і 5 ГГц, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні - 2,3, 3,5 і 5 ГГц. За своєю суттю WiMAX представляє технологію, що дозволяє забезпечити доступ в інтернет зі швидкістю мереж класу T1, з продуктивністю і покриттям, набагато більшим, ніж у сучасних мереж Wi-Fi. У свою чергу, продовженням "магістральних гілок" WiMAX якраз і стають локальні мережі Wi-Fi, різні типи бізнес і побутових кабельних/DSL мереж кінцевих користувачів. p align="justify"> Забезпечуючи комунікації в радіусі 10 кілометрів і більше, точки WiMAX створюють покриття на значних площах, надаючи провайдерам послуг досить гнучкі умови для забезпечення цієї самої горезвісної "зв'язку останньої милі". (Див. додаток 1 рис. 2)
В цілому базові характеристики стандарту 802.16 передбачають дальність дії до 50 кілометрів, покриття з можливістю роботи поза прямою зони видимості, в перспективі - пікову швидкість обміну даними до 70 Мбіт/с на сектор однієї базової станції при тому, що типова базова станція буде мати до 6 секторів покриття. p align="justify"> Впровадження WiMAX нині підрозділене на три основних фази. Нинішня перша фаза впровадження передбачає впровадження і широке поширення технології WiMAX стандарту IEEE 802.16-2004, що замінив собою ранні версії IEEE 802.16a і 802.16d, при якому використовуються зовнішні антени по типу "стільникового тарілочки", фактично націлені на споживачів у фіксованих напрямках.
У таблиці 1 розглянуто переваги та недоліки СКС і Wi-Fi (Див. додаток 2 рис. 1).
6. Ethernet
Ветераном мережевих технологій (архітектур) є Ethernet - ця специфікація була запропонована фірмами DEC, Intel і Xerox в 1980 році і дещо пізніше на її основі з'явився стандарт IEEE 802.3. За першими літерами назв них фірм утворено скорочення DIX, яке фігурує в описах цієї технології. Слово Ether (ефір) у назві технології позначає різноманіття можливих середовищ передачі. Перші версії - Ethernet v1.0 і Ethernet v2.0 призначалися тільки для коаксіального кабелю, стандарт IEEE 802.3 розглядає й інші варіанти середовища передачі - виту пару і оптоволокно. Зараз під назвою Ethernet увазі стандарт IEEE 802.3 (швидкість 10 Мбіт...