Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Контрольные работы » Передпосівна обробка грунту. Біологічні особливості картоплі

Реферат Передпосівна обробка грунту. Біологічні особливості картоплі





тньо ущільнений подпосевной пласт з об'ємною масою 1,1-1,3 г/см. У посівному шарі грунту повинні переважати грунтові частинки діаметром 1-3 мм. p align="justify"> Наявність грудки діаметром понад 8 см не допускається. Все це забезпечує хороший контакт насіння з грунтом і дружні, одночасні сходи. p align="justify"> Поверхня грунту слід добре вирівняти. Різниця у висоті гребенів, утворених робочими органами культиватора або зубцями борін, повинна становити не більше ніж 2 см. Вирівняність поверхні забезпечить рівномірну глибину загортання насіння. p align="justify"> Підживлення: Озима пшениця вибаглива до наявності в грунті поживних речовин в рухомий і легкозасвоюваній формі, а також до реакції грунтового середовища. Найкращий її ріст і розвиток спостерігається при Ph 6,5-7. Норму добрив розраховують з урахуванням попередника, механічного складу грунту, забезпеченості його поживними речовинами і запланованого врожаю. Ефективною нормою використання органічних добрив під озиму пшеницю по зайнятому пару є 20-30 т/га. Достатнє забезпечення фосфором і калієм сприяє розвитку рослин, підвищує морозостійкість, стійкість до вилягання, знижує захворюваність рослин, покращує якість зерна. Повну норму калійних і основна кількість фосфорних добрив вносять під основний обробіток грунту. Під час посіву в рядки слід вносити 10-20 кг фосфорних добрив за діючою речовиною. Особливо впливають на врожай азотні добрива, які вносять в 3-4 прийоми. Восени на бідних грунтах і після стерньових попередників вносять не більше ніж N30. Першу ранньовесняний підгодівлю бажано проводити прикореневим способом. На зріджених посівах дозу азоту для першого підживлення збільшують до N60-80. Другу підгодівлю проводять на початку виходу рослин у трубку для формування продуктивного стеблостою в кількості до 50%, або N60-90. Залишок азоту (N30-60) використовують для третьої підгодівлі в період від початку фази колосіння до наливання зерна для підвищення якості продукції. Чим пізніше проводять цю підгодівлю, тим менше азот впливає на врожайність і більше на якість. p align="justify"> Сорти: Лада Одеська, Леля, Любава Одеська, Миронівська 65, Миронівська 66, Українка Полтавська, Харківська 105. Слід висівати 2-3 сорти, різні за біологічними та господарськими властивостями. p align="justify"> Терміни посіву: змінюються залежно від біологічних особливостей сорту, але оптимальними є 10-20 вересня. Після непарових попередників і на бідних грунтах необхідно сіяти на початку оптимального періоду, а після парових і на родючих - пізніше, щоб до зими рослини не переросли і менше ушкоджувалися злаковими мухами. До зимівлі рослини повинні вегетатіровать протягом 55-60 днів і утворити 2-4 розвинених паростки. p align="justify"> Норма висіву насіння: 400-500 схожих зерен на 1 м2, що має забезпечувати на період збирання 550-700 продуктивних стебел на 1 м2. На пізніх посівах для створення оптимального числа продуктивних стебел на одиницю площі норму висіву треба збільшити на 10-15%...


Назад | сторінка 8 з 12 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Вплив органічних добрив на мікробіоту грунту
  • Реферат на тему: Формування вегетативної маси рослин ярої пшениці залежно від мінеральних до ...
  • Реферат на тему: Методика навчання учнів 6-7 класів механізації обробітку грунту та Внесення ...
  • Реферат на тему: Хімія педосфери. Процеси формування хімічного складу газоподібної, рідкої ...
  • Реферат на тему: Реакція рослин на фактори середовища: вплив мікроелементів грунту як фактор ...