відних оцінок досить широкий. Зокрема, попередньо в перспективі обсяги видобутку цього ресурсу становлять від 15 млрд. м 3 на рік в 2010 р. до 30 млрд. м span> 3 в 2015 р. і 120 млрд. м 3 < span align = "justify"> До 2020 р.. Можна по-різному оцінювати коректність наведених показників, але є висока ймовірність того, що Європа збільшить видобуток такого газу на власній території.
Отже, потрібно зауважити, що на початку другого десятиліття XXI в. світовий ринок природного газу та його європейський сегмент переорганізовиваются за новим зразком (табл. 1).
Таблиця 1 Характеристики порядку і правил функціонування світового ринку природного газу та його європейського сегмента
СоставляющиеХарактеристики порядку функціонування світового та європейського ринків природного газас середини XX в.в кінці першого десятиліття XXI в.Об'еми потребленіяДінамічний ростСтабілізація, можливість незначного сокращеніяСвязі між географічними сегментамиНезначительныеЗначительные через можливість переміщення зрідженого газу між географічними регіонами, між якими відсутні стаціонарні ГТСЦенообразованиеКонтрактная ціна, прив'язана до цін на нефтьРиночние спотові ціни, прив'язка контрактних цін до спотовимСобственное проізводствоОгранічено запасами і доступністю природного газу на території країни (регіону) Розширення за рахунок видобутку газу, який раніше вважався недоступнимІсточнікі поставокДомінірованіе однієї або декількох країн-поставщіцМаксімально широка диверсифікація країн-поставщіцПуті поставокОдін або кілька каналів поставокМаксімально широка диверсифікація каналів поставок
Висновки і перспективи
Слід констатувати, що світовий ринок природного газу і його європейський сегмент переорганізовиваются таким чином, що транзитний потенціал України буде істотно зменшений. Цьому сприяють тенденції, обумовлені скооперуватися (синергетическими) діями урядів європейських держав. p align="justify">. Все більша диверсифікація джерел газопостачання до європейських країн.
Це обумовлює перебудову архітектури європейської регіональної системи газопостачання, в якій Росії буде відводитися все менша роль за рахунок збільшення поставок газу з Норвегії та Алжиру, а також скрапленого газу з низки африканських країн, країн Близького і Середнього Сходу, Тринідаду і Тобаго (Карибський басейн). Відповідно, менше буде і роль України як держави - транзитера природного газу. Така тенденція обумовлена ​​законним прагненням держави - постачальника цього ресурсу (в даному випадку Росії) послабити вплив політичних факторів на газопостачання. p align="justify">. Неконкурентоспроможність контрактної ціни на російський природний газ у Європі ...