на гітлерівську Німеччину. 29 травня 1940 між Румунією і Німеччиною був підписаний договір ("нафта - зброя"), за яким за постачання нафти Німеччина взяла на себе місію забезпечити румунську армію сучасною бойовою технікою та озброєнням. Цим документом фактично було встановлено військову співпрацю та надано місце Румунії в гітлерівському блоці. p align="justify"> Поки в румунських колах йшла дискусія про те, як вчинити в разі радянського ультиматуму, Москва поступово форсувала події, хоча підготовка до вирішення питання про Бессарабію велася досить ретельно. У ній взяли участь вище політичне керівництво країни. Наркомат закордонних справ, Наркомат оборони та інші зацікавлені відомства. Як доповідав 22 червня 1940 в Берлін Шуленбург з посиланням на бесіду з італійським посланником у Москві А. Россо, до останнього часу Молотов не рахував бессарабський питання актуальним. p align="justify"> червня 1940 радянський уряд пред'явило уряду Румунії ноту, в якій в ультимативній формі зажадало повернення Бессарабії.
У зв'язку із загостренням обстановки, викликаної ультиматумом Радянського Союзу Румунії, румунський посол у Берліні звернувся до статс-секретарю Вайцзеккер з питанням, чи змогла б Німеччина бути, по-перше, посередником у радянсько-румунському конфлікті і, по-друге, чи згодна Німеччина у разі радянсько-румунського війни утримувати Болгарію та Угорщину від втручання в неї. Інформуючи Ріббентропа про ці пропозиції Вайцзеккер повідомляв, що він запевнив посла в зацікавленості Німеччини в румунської нафти і вказав, що саме Англія видала Румунію в руки Росії. p align="justify"> Наступного дня посол у Москві отримав від Ріббентропа інструкцію про позицію Німеччини з бессарабському питанню: 1) Німеччина стоїть на грунті московських домовленостей, тому до бессарабському питання вона не проявляє ніякого інтересу. Потрібно тільки подбати про долю проживають в Бессарабії близько 100 тис. етнічних німців. Німеччина має намір переселити їх на власну територію, як це було зроблено з волинськими німцями, 2) домагання радянського уряду на Буковину становить для Німеччини щось нове. Перш Буковина була частиною Австрійської імперії і була заселена німцями. Тому Німеччина зацікавлена ​​⠿х подальшій долі, 3) решта території представляє для Німеччини дуже сильний економічний інтерес, особливо що стосується нафти і хліба. Тому Німеччина, як неодноразово нагадувалося радянському уряду, вельми зацікавлена ​​в тому, щоб цей регіон не виявився театром військових дій; 4) при всьому розумінні рішення радянського уряду Німеччина відповідно з московськими домовленостями наполягає на тому, щоб радянський уряд спільно з урядом Румунії досягло мирного дозволу бессарабського питання. Німеччина висловлює готовність вплинути на уряд Румунії в дусі задоволення інтересів СРСР. p align="justify"> Терміновість вирішення цієї проблеми, була викликана в першу чергу великими військовими успіхами Німеччини на заході і несподіваним дл...