ання населення. p align="justify"> р. країна прожила з високим процесом інфляції. Економічні проблеми продовжували залишатися надзвичайно складними. Економічні проблеми продовжують залишатися надзвичайно складними. З початку 1994 р. Уряд стало проводити помірно-жорсткий антиінфляційний курс в поєднанні з фінансовою підтримкою військово-промислового комплексу та аграрного сектора. p align="justify"> До липня 1994 до часу завершення чекового етапу приватизації, було приватизовано 75,4% підприємств торгівлі, 66,3 - підприємств громадського харчування, 76,4% підприємств обслуговування населення. З липня 1994 року р. почався другий - грошовий етап приватизації. Суть його полягала в прагненні залучити кошти для фінансування промисловості. На новому етапі приватизації гроші, сплачені за придбання підприємств, повинні були інвестуватися в реальний сектор економіки. Однак це завдання залишилася невиконаною. Через хронічну відсутність коштів у бюджеті держава стала використовувати грошову приватизацію для того, щоб залучити гроші для потреб бюджету. Продаж найбільших промислових або видобувних підприємств часто йшла В«до випадкуВ», для того, щоб терміново знайти для бюджету гроші для виплати пенсій, вирішення якихось проблем скарбниці. Найважливішим результатом приватизації стала радикальна зміна форм власності в країні. У 1994-1998 рр.. постійно декларованою метою Уряду була фінансова стабілізація, прагнення придушити інфляцію. У 1994-1995 рр.. вдалося значно знизити темпи інфляції. Парадоксом російської економіки на етапі реформ стало те, що при деякому збільшенні заробітної плати в її доларовому обчисленні, реальна купівельна спроможність населення знизилася. Купівельна спроможність долара скоротилася в 1992-1993 рр.. відповідно в 5,1 і 3,2 рази. У 1994 р. купівельна спроможність долара скоротилася тільки на 8,8% на рік, однак в 1995 р. відбулося нове різке падіння купівельної спроможності долара. російський державність економіка реформа
Найскладніші процеси відбуваються в сільськогосподарському секторі економіки. Ця галузь була по суті дотаційною, залежною від держави з 60-х рр.., Що стало наслідком, з одного боку, колективізації та пов'язаних з нею поруч соціально-економічних наслідків (відсутність безпосередньої зацікавленості селянина в результатах його праці, відхід із села активних, працездатних людей), з іншого боку, криза в сільському господарстві був спровокований хрущовськими В«реформамиВ» аграрної галузі. Вище вже зазначалося, що з цього часу значну частину сільськогосподарської продукції країна закуповувала за кордоном. p align="justify"> У процесі реформ в сільському господарстві з'явилася надія на те, що зароджувалася в кінці 80-х - початку 90-х рр.. фермерство зможе збільшити обсяги виробництва, проте ці надії не виправдалися. Відбувалося кількісне і якісне погіршення стану сільського господарства. p align="justify"> Високі темпи інфляції, нестабільні...