Ці країни з метою підтримки сталого грошового обігу на базі біметалізму, уніфікували правила карбування золотих і срібних монет. Вони домовилися про введення спільної грошової одиниці - франко, зобов'язалися карбувати золоту та срібну монету однакової ваги і проби і встановили єдине співвідношення золота і срібла. p align="justify"> Золотий монометалізм, привів до формування грошової системи, що отримала назву золотого стандарту. Її головні особливості можна звести до наступних моментів:
золото вільно обертається, а золоті монети виконують всі функції грошей;
неповноцінні гроші вільно і в необмеженій кількості обмінювалися на золото;
вивезення і ввезення золота з однієї країни в іншу був вільним.
Перехід до золотого стандарту, забезпечував високий рівень стійкості національних валют і створив сприятливі умови для безперебійного функціонування золота як світових грошей. Все це сприяло розвитку капіталістичного виробництва, становленню і зміцненню його кредитної системи, розвитку міжнародної торгівлі та міжнародних кредитних відносин. p align="justify"> Походження неповноцінних грошей пов'язано з тим, що в процесі історичного розвитку такі метали, як срібло, мідь і бронза раніше за золото виконували роль загального еквівалента. Іншою причиною, що обумовила необхідність існування неповноцінних грошей, було те, що для обслуговування дрібних платежів карбувати дрібні монети з золота було технічно дуже складно. З'явилася потреба в розмінною монеті, яку і задовольняли неповноцінні гроші. p align="justify"> Виступаючи засобом обігу і платежу нарівні з повноцінними грошима, неповноцінні, мали власну вартість нижча їх купівельної вартості, це могло призвести до витіснення з обігу повноцінних грошей. Щоб цього не сталося, держава часто встановлювало межа розміру платежів, які можна було здійснювати тільки неповноцінними грошима. Так, наприклад, в Росії срібними монетами номіналом від 25 коп. до 1 крб. можна було оплатити покупки вартістю до 25 руб., а більш дрібної срібної і мідної монетою - покупки до 3 руб.
Яскравим історичним прикладом можуть слугувати події в Росії в період правління царя Олексія Михайловича (1645 - 1676 рр..). У 1656 р. уряд царя Олексія Михайловича випустило в обіг срібну рублеву монету, яка за вагою була вдвічі менше попереднього срібного рубля. А незабаром були випущені мідні монети номіналом 1 рубль. Вони швидко витіснили попередній срібний рубль. Операція з карбування мідних грошей була дуже вигідна царському уряду. Купуючи фунт міді (409,6 г) за 12 коп., Воно відчеканило з нього мідних грошей на 10 руб. і цими грошима розраховувалося з купцями, воїнами, і державними чиновниками. Всього було випущено неповноцінних грошей на величезну на ті часи суму - 20 млн. руб. Це призвело до кризи грошового обігу і спричинило в 1662 р. повстання населення Москви, що отримало назву В«мідний б...