.
По-перше, самє помощью судової практики встановлюється таке розуміння и Тлумачення закону, Яку розкриває его Зміст и розвіває его положення.
По-друге, самє Цивільна практика є віхідною базою для Цивільного законодавства. Завдяк судовій практіці в нормативному порядку урегульовуються отношения, Які до цього цівільнім законодавством НЕ регламентуваліся. Так, ЦК України 1963 р. НЕ містів Положень Щодо відшкодування витрат, Які особа завела при веденні чужої справи без доручення. Альо на практіці Такі справи вінікалі, и суди змушені були їх вірішуваті. Як наслідок цього, в прийнятя в 2003 году ЦК України з'явилася окрема глава: "Ведення чужих справ без доручення" [14, 101]. p align="justify"> По-Третє,! застосування цивільно-правових норм на практіці дозволяє з'ясувати, наскількі ефективного и ПОВНЕ є діюча норма, віявіті прогалинах, неточності, суперечності, Які закладені в ній, усунуті їх и ЦІМ самим удосконаліті норму права.
З метою забезпечення правільності РІШЕНЬ, Які віносять суди. Пленуму Верховного Суду України надано право давати судам керівні роз'яснення, чім досягається єдність судової практики по однорідніх справах. У відповідності Зі ст. 12 Господарсько-процесуального кодексу України право давати роз'яснення Господарсько судам по вопросам практики! Застосування законодавства України, Яку регулює отношения в господарській сфере, надано Віщому господарському суду України. p align="justify"> Питання Щодо правової природи постанов Пленуму Верховного Суду України є діскусійнім в юрідічній літературі. На мнение одних вчених, ці постанови є Тлумачення норм права, мают офіційний характер и є ськладової тихий норм, Які тлумачаться; чинності цього смороду набуваються Значення джерела права. p align="justify"> Більшість цівілістів вважають, что правова норма и ее Тлумачення - Явища різного роду. Если Тлумачення візнаваті Частинами тієї норми, яка підлягає Тлумачення, то тім самим відкрівається можлівість Зміни норми Шляхом ее Тлумачення. p align="justify"> Відсутність єдиної думки з цього питання обумовлюється й діяльністю Верховного Суду України, Який Інколи встановлює, по суті, правила нормативного характеру, хочай НЕ є нормотворчу органом. Так, в п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України от 27 березня 1992 р. "Про практику РОЗГЛЯДУ судами цивільних справах за покличу про відшкодування шкоди" зазначається, что володілець джерела підвіщеної Небезпека НŠ​​відповідає за шкоду, заподіяну ЦІМ ДЖЕРЕЛО, ЯКЩО доведе, что воно вібуло з его володіння внаслідок протиправних Дій других ОСІБ, а не з йо звинувачуй . Альо ж існує Спеціальна норма ЦК України, яка передбачає умови Звільнення від відповідальності володільця джерела підвіщеної Небезпека. У Цій нормі назіваються Дві віключні Підстави: непереборна сила и умісел потерпілого [3]. У відповідності до ст. 147 конституції України право Офіційного Тлумачення Законів надано Констітуційному...