ання громадян;
? наявність спрощеної процедури відкликання депутатів і зміни чиновників;
? гарантії рівноправності громадян, визнання права кожної людини на критику влади і будь-яких її представників.
Демократичний режим працює ефективно тільки в тому випадку, якщо громадяни мають право і умови самостійно приймати рішення з політичних питань і виступати проти дій влади, якщо ці дії не задовольняють їх інтересам.
Типологія демократії будується на основі різних інституційних рівнів і за різними критеріями, На зовнішньому рівні, згідно юридично інституційному критерієм, її тип визначається відносинами між законодавчою і виконавчою владою та функціями судової влади. При парламентському режимі виконавча влада залежить від законодавчої (у так званій парламентській республіці), а також - від виборчого процесу. При президентському правлінні глава держави обирається безпосередньо народом, президент залежить тільки від виборців. Президент сам формує уряд і сам може його очолити.
Демократичні режими визначають і розрізняють не тільки структури вищих інститутів - макро рівнів влади, а й політичні структури середнього рівня. На цій підставі розрізняють три типи демократії:
) з високим ступенем незалежності підсистем - партій, профспілок, груп тиску тощо (Англія, США);
) з обмеженою автономією підсистем (Франція, Італія);
) з малою автономією підсистем (наприклад, Мексика). Демократичний режим - результат творчості народних мас, передових представників суспільства та його керівництва, ступінь прогресивності і новаторства якого оцінюється в залежності від участі в демократичних перетвореннях основної частини населення.
Авторитарний режим (від лат. «autoritas» - влада) - державно-політичний устрій суспільства, в якому політична влада здійснюється конкретною особою (класом, партією, елітною групою) при мінімальній участі народу. Головну характеристику даного режиму залишає авторитаризм як метод владарювання та управління, а також як різновид суспільних відносин.
Його характерні риси:
? концентрація влади в руках політичного лідера або певних осіб;
? наявність у держави лише ключових важелів впливу на суспільне життя; безроздільне панування виконавчої влади;
? обмеження і сувора регламентація політичних прав і політичної поведінки як окремих громадян, так і суспільно-політичних організацій; не допускається серйозна легальна опозиція, політична поведінка як окремих громадян, таки політичних організацій строго регламентовано;
? відсутність величезного репресивного апарату; дозвіл громадянам всього того, що не заборонено державою;
? наявність деяких елементів демократії (виборів, парламентом і парламентської боротьбою, легальної опозицією, поляризацією політичних сил та інтересів). Разом з тим парламент перетворюється на дорадче установа при главі держави, значна частина його призначається;
? режим спирається на армію, яка втручається в політичний процес;
? особистість строго підпорядкована авторитету.
Три ознаки або властивості авторитаризму відрізняють його від інших типів правління і вла...