тивні сільськогосподарські угіддя, соціального та економічного перетворення країни. Як найважливіша ланка інтенсифікації сільськогосподарського виробництва меліорація покликана внести відчутний внесок у вирішення Продовольчої програми. Екологічні аспекти нерозривно пов'язані з господарською стороною проблеми і вимагають всебічного уваги і глибокого осмислення. У Криму площі, охоплені водними меліорації, постійно збільшуються. Це веде до значного збільшення споживання водних ресурсів. При проведенні водних меліорацій щорічно витрачається до 200 км 2 води в залежності від ступеня зволоження. Крім того, в розглянутих країнах практично немає земель, які б не потребували тих чи інших видах меліорації для докорінного поліпшення їх родючості. Освоєння нових сільськогосподарських угідь зрошення часто стримується дефіцитом водних ресурсів, оскільки цей вид меліорацій характерний в першу чергу для південних районів країни. Розвиваючи зрошення, необхідно в його основу закласти водозберігаючих технологій поливу, сприяє різкого збільшення ефективності цього виду меліорації. Але досі коефіцієнт корисної дії зрошувальної мережі залишається невисоким.
Істотним резервом нормованого використання вологи є правильний вибір і раціональне застосування різних способів поливу сільськогосподарських угідь. За два останні десятиліття в господарствах України, і в тому числі Криму до 75% зросли площі поливу методом дощування, що призвело до зниження зрошувальних норм на 25-30%. В останні роки з'явилися більш прогресивні способи поливу: крапельне і аерозольне, що забезпечує до 50% економії води. Так, зрошувальна норма озимої пшениці при поєднанні поливу дощуванням з дрібнодисперсним зволоженням в середньому за три роки була на 30% нижче, ніж при використанні тільки дощування.
З розвитком зрошуваних земель збільшується обсяг колекторно-дренажних вод. Вони утворюються в результаті періодичних поливів, коли відзначається надлишковий стік вод, а також при розсоленням грунтів промиванням. У цих випадках підвищується мінералізація річкових вод і вони стають непридатними для зрошення земель.
Основу зрошувального землеробства півдня України складають великі зрошувальні системи - Каховська, Краснознаменська, Ингулецкая, Фрунзенська, Приазовська, Серогозької.
Велике народногосподарське значення має Північно-Кримський канал. Його водою зрошується майже 380 тис.га земель степової частини півострова. Загалом у Криму поливається п'ята частина сільськогосподарських угідь, на яких отримують більше половини всієї продукції рослинництва.
Заходи, спрямовані на поліпшення екологічного стану водних ресурсів Криму та їх раціонального використання
Основним рекреаційним природним ресурсом Криму є річки і озера Криму, а також води Чорного та Азовського морів. Тому в своїй роботі комітет Рескомприроди Криму приділяє значну увагу контролю за станом цих ресурсів, особливо в курортний період.
Багато невирішених проблем зі станом водопостачання та водовідведення, але є і позитивні моменти.
У результаті цілеспрямованої роботи комітету скоротився скид забруднених стічних вод у природні водні об'єкти на 11,3 млн.м 3 (з 80,3 млн. м 3 в 2009 році до 69,0 млн. м 3 у 2010 році), відповідно зменшилася і кількість скидаються забруднюючих речовин у водні об'є...