іну товару. Податок на додану вартість через зниження ставок або звільнення ряду товарів (робіт, послуг) від обкладення здатний регулювати цінову політику, визначати пріоритети в економіці, створення кращих умов для конкуренції вітчизняних товарів (робіт, послуг) за кордоном.
Великим джерелом доходу бюджету є податок на доходи і прибуток підприємств. Для переважної кількості підприємств усіх форм власності встановлені єдина ставка податку на прибуток. Зроблено це з метою встановлення однакових економічних умов функціонування підприємств. Одночасно встановлено різні пільги, спрямовані на стимулювання та розвиток виробництв.
Найважливішим елементом національного багатства держави є основні виробничі і невиробничі фонди, вартість яких з кожним роком збільшується. Від того, як вони використовуються, в чому залежать економічні показники кожного підприємства. З метою економічного стимулювання, поліпшення використання даних фондів, а також скорочення обсягів незавершеного будівництва з вини замовників податків включаються: податок на нерухомість, на землю, на природні ресурси, на прибуток або доходи.
Одним з джерел надходження доходів до бюджету є державне мито, яку сплачують підприємства та громадяни з заяв і скарг, що подаються до суду, за нотаріальні дії, вчинювані нотаріальними конторами і виконавчими органами міських, селищних і сільських Рад депутатів і так далі [7, с. 40-42].
Крім податків, підприємства вносять до бюджету неподаткові платежі. Одними з них є відрахування до соціального фонду захисту населення.
Відповідно до податкового законодавства на території кожної держави встановлюються свої місцеві податки, збори, мита, які з плином часу змінюються.
. ПОДАТКОВА СИСТЕМА В КРАЇНАХ З розвитком ринкової економіки
.1 ОПОДАТКУВАННЯ У ФРАНЦІЇ
Податкова система є головним джерелом надходжень до центрального бюджету, які складають більше 90% його дохідний бази.
Основними видами податків, що надходять до центрального бюджету, є непрямі і прямі податки, а також гербові збори (держмита). Протягом останніх 30 років переважаючими податками за сумою надходження є непрямі, насамперед, податок на додану вартість (близько 50% від суми непрямих податків).
Існує суворе поділ податків на що надходять до центрального бюджету і на місцеві податки. Це пов'язано з політикою формування місцевих бюджетів на принципах самофінансування і бездефіцитності.
З 1982 року у Франції активно проводиться політика децентралізації, яка полягає в розширенні прав місцевих органів самоврядування в галузі благоустрою, професійної підготовки кадрів, містобудування, екології та ін
Місцеві податки становлять близько 40% дохідної бази місцевих органів управління. Переважають два види місцевих податків: податок на підприємства і податок на сім'ю. Податок на підприємства вноситься у вигляді податку на професії, а податок на сім'ю складається з податків: податок на житло; земельний податок на будинки і будівлі; податок на землю [11, c. 103].
В цілому податкова політика виробляється і здійснюється під впливом факторів, що визначають розвиток економіки на макрорівні. Разом з тим на формування рівня оподаткування...