ів, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років .
РОЗДІЛ 10. СТРАХУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ АУДИТОРА
Закон про аудиторську діяльність передбачає страхування при проведенні обов'язкового аудиту.
При проведенні обов'язкового аудиту аудиторська організація зобов'язана страхувати ризик відповідальності за порушення договору.
Оскільки відповідальність аудиторів дуже висока, тобто високий ризик аудиторської перевірки, виникає проблема страхування аудиторського ризику. У розвинених країнах аудиторські фірми витрачають до 10% прибутку на страхування аудиторських ризиків.
У Росії також намітилася тенденція до збільшення кількості аудиторських фірм, які укладають договори страхування.
Страхуванню ризику аудиторськими фірмами перешкоджає ряд обставин: високі тарифи страхування, неприйнятні умови страхування, відсутність нормативної бази з аудиту для доказу в суді факту неякісного надання аудиторських послуг. Основна особливість страхування професійної відповідальності - спільний для всіх професій об'єкт страхування: майнові інтереси застрахованої фізичної особи, пов'язані з обов'язком останнього в порядку, встановленому законодавством, відшкодувати збиток, заподіяний третім особам в результаті помилки або упущення, скоєних при виконанні професійних обов'язків.
Необхідно розрізняти страхування професійної та громадянської відповідальності: громадянська відповідальність ширше професійної відповідальності, яка є як би одним з її розділів.
Ці як би несуттєві, на перший погляд, відмінності носять принциповий характер. Так, жодним чином не може бути застрахована професійна відповідальність аудиторської фірми як юридичної особи, тому що юридична особа носієм професії не є. Мова може йти тільки про страхування цивільної відповідальності.
На відміну від страхування майна або особистого страхування, об'єкт страхування професійної відповідальності носить суб'єктивний характер, тобто настання страхового випадку залежить не від зовнішніх факторів - стихії, природних явищ, дій інших людей, а від кваліфікації особи, яка здійснює діяльність у відповідності з певною професією.
Як правило, єдиним при страхуванні професійної відповідальності є й визначення страхового випадку: їм визнаються набрали законної сили рішення суду (загальногромадянського або арбітражного), що встановлюють майнову відповідальність страхувальника за заподіяння матеріальної шкоди клієнту. Крім того, страховим випадком може бути визнано і наявність обґрунтованої претензії клієнта, але за умови незаперечних доказів заподіяння останньому шкоди страхувальником.
РОЗДІЛ 11. АУДИТОРСЬКА ТАЄМНИЦЯ
Законом про аудиторську діяльність введена категорія «аудиторська таємниця» і розкрито її зміст. Згідно з п. 1 ст. 9 Закону аудиторську таємницю становлять будь-які відомості та документи, отримані і (або) складені аудиторською організацією і її працівниками, а також індивідуальним аудитором та працівниками, з якими їм укладені трудові договори, при наданні послуг, передбачених цим Законом, за винятком:
) відомостей, розголошених самим особою, якій надавалися послуги, передбачені цим законом, або за його згодою;
) відомостей про укладення з аудіруемим особою договору про проведення обов'язкового аудиту;
) відомостей про величину оплати аудиторських послуг.
Встановлення аудиторської таємниці пов'язане з одним з основоположних принципів, на якому базується аудиторська діяльність, - принципом конфіденційності.
Питання про відповідальність за розголошення аудиторської таємниці безпосередньо пов'язаний з сутністю даного правового інституту.
Аудиторська таємниця відноситься до інформації конфіденційного характеру. Конфіденційна інформація є родовим поняттям, що включає в себе інші види інформації обмеженого доступу (службова таємниця, комерційна таємниця, особиста таємниця і т.п.).
Закон про аудиторську діяльність установливает особливий правовий режим аудиторської таємниці, зокрема:
визначає зміст аудиторської таємниці, до якої входять відомості про операції клієнтів аудиторської організації, індивідуального аудитора;
надає право клієнтові аудиторської організації (індивідуального аудитора) на збереження інформації в таємниці від кого б то не було, за винятком випадків, визначених федеральними законами;
встановлює щодо осіб, які мають доступ до конфіденці...