fy"> Таким чином, доцільно проводити розмежування за об'єкта і об'єктивної сторони одночасно. При цьому рекомендується починати розмежування саме з об'єкта злочину.
Наприклад, по об'єкту злочину легко розмежувати образа (ст. 130 КК), образа учасників судового розгляду (інакше - неповагу до суду, ст. 297 КК), образа представника влади (ст. 319 КК). Перший злочин посягає на честь і гідність особи; друге - на інтереси здійснення правосуддя, а також на честь і гідність учасників судового розгляду; третій злочин порушує суспільні відносини у сфері порядку управління, а також зазіхає на честь і гідність представника влади.
При розмежуванні по об'єкту злочину слід звертати особливу увагу на відмінності в основному і додатковому (обов'язковому або факультативному) об'єктах. Так, у наведеному прикладі честь і гідність є основними об'єктами злочину лише в першому випадку, в другому і третьому вони виступають обов'язковими додатковими об'єктами.
Нерідко розмежування по об'єкту злочину являє собою різновид конкуренції загальної та спеціальної норм. Наприклад, крадіжка як різновид розкрадання будь-якого чужого майна (ст. 158 КК) і розкрадання у вигляді крадіжки зброї, боєприпасів і тому подібних предметів (ст. 226 КК). У даних злочинах різні предмети: у першому випадку це будь чуже майно, у другому - спеціальні предмети - зброю, боєприпаси і т.п. Як відомо, предмет злочину - це, так би мовити, речовий вираз об'єкта злочину. Крім того, в розглянутому випадку різні об'єкти: об'єктом крадіжки є відносини власності, а в другому злочині основним об'єктом виступає громадська безпека і додатковим обов'язковим об'єктом - відносини власності.
У ряді випадків відмінність в об'єктах злочинів виражається в розходженні ознак, що характеризують потерпілих. Наприклад, порушення правил охорони праці, що призвело з необережності смерть людини (ч. 2 ст. 143 КК), і спричинення смерті з необережності (ч. 1 ст. 109 КК), у тому числі внаслідок неналежного виконання особою своїх професійних обов'язків (ч. 2 ст. 109 КК). Потерпілими від вчинення першого злочину є працівники підприємства, установи та інших об'єктів, на яких були порушені правила охорони праці.
Наприклад, на заводі майстер дільниці А. не забезпечив належне огорожу верстатів. Слюсар Б. отримав травму, від якої помер пізніше у лікарні. Якщо ж потерпілим від такого порушення є стороння особа, що не працює на підприємстві, наприклад кореспондент газети, скоєне кваліфікується як заподіяння смерті з необережності (п. 2 ст. 109 КК). Об'єктом порушень правил охорони праці є безпечні умови праці працівників підприємства, організації і т. П., Отже, потерпілим може бути тільки працівник підприємства. Об'єктом ж заподіяння смерті з необережності є життя будь-якої особи, отже, потерпілим може бути визнано будь-яка особа.
Список використаних джерел
склад злочин кваліфікація юридичний
1. Курс кримінального права. Загальна частина. Том 1: Вчення про злочин/Под ред. Н. Ф. Кузнєцової та І. М. Тяжковой. М., 2002. С. 173-174.
. Курс кримінального права. Загальна частина. Том 1: Вчення про злочин/Под ред. Н. Ф. Кузнєцової та І. М. Тяжковой. М., 2002. С. 174.
. Савельєва В.С. Основи кваліфікації злочинів М. 2011.
. Кудрявцев В.Н. Загальна теорія кваліфікації злочинів М. 2007.
. Кузнєцова Н.Ф. Проблеми кваліфікації злочинів. М. 2011.
. Бокова І.М. Юридична техніка в російському кримінальному законодавстві. Н. Новгород, 2004; Кузнєцова Н.Ф. Про законодавчу техніці кримінальне право//Вестн. Моск. ун-ту. Сер. 11. Право. 2004. N 4.
. Попов А.Н. Вбивства при обтяжуючих обставинах. СПб., 2003.