Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Державне лісогосподарське установа &Климовицький лісгосп& Могильовського державного виробничого об'єднання (ГЛХУ &Климовицький лісгосп& Могильовського ГПЛХО)

Реферат Державне лісогосподарське установа &Климовицький лісгосп& Могильовського державного виробничого об'єднання (ГЛХУ &Климовицький лісгосп& Могильовського ГПЛХО)





При незначних площах водозбору максимальний ухил можна підвищувати до 0,01.

Для провідних каналів ухили дна слід вибирати так, щоб вони були плавними по всій довжині, щоб забезпечити рівномірну швидкість течії води по довжині каналу або невелике її зростання у напрямку до гирла. Місце увігнутого перелому ухилу бажано робити в місцях впадання в канал найближчого великого припливу. Якщо таке суміщення неможливо або якщо зменшується швидкість водного течії на 15-20% і більше, то необхідно проектувати відстійники.

У провідних каналах ухил поверхні води при проходженні максимальної розрахункової витрати приймають рівним або близьким до похилу місцевості, але він не повинен перевищувати максимально допустимого (imax), який обчислюється за формулою:


(4)


де:

Vg - допустима нерозмиваюча швидкість, м/с;

C - коефіцієнт Шезі;

R - гідравлічний радіус перерізу каналу при його повному наповненні.

У нашому випадку гідравлічний радіус перерізу каналу при його повному наповненні дорівнює 0,47, коефіцієнт Шезі - 26,0, допустима нерозмиваюча швидкість дорівнює (по таблиці) - 0,9. Маючи вихідні дані знаходимо максимально допустимий ухил поверхні води для гідравлічно розрахованого магістрального каналу:

imax=0,35 2/(27,1 2? 0,47)=0,00035

Приймаємо ухил каналів рівним 0,00035


3.9 Гідрологічний розрахунок осушувальних каналів


Головним завданням гідрологічного розрахунку є визначення розрахункового та перевірочного модулів або витрат води. Вибір розрахункового модуля стоку залежить від гідрологічних умов та характеру використання осушаемой території. За розрахунковими витратами визначаються розміри поперечних перерізів каналів і споруд. За повірочним видатках води визначають стійкість русел проти розмиву і замулювання, затоплення території і т.д.

Керівництвом по осушенню лісових земель при проектуванні лесоосушітельних систем гідрологічні розрахунки проводяться за даними фактичних спостережень або спостережень на річках-аналогах, в крайньому випадку, за емпіричними формулами. Розрахунок проводиться на наступні періоди стоку:

- весняної повені;

літньо-осінніх паводків;

проміжного періоду.

Канали в лісах господарського значення і при осушенні лугів із збереженням природного травостою розраховуються на пропуск літньо-осінніх паводків 25% забезпеченості.

Канали в зелених зонах міст, а також дренажні системи на окультурених сінокосах проектуються з урахуванням літньо-осінніх паводків 10-відсоткової забезпеченості.

Перевірка всіх нерассчітиваемих каналів на стійкість русел на розмив проводиться на весняних паводках 25% забезпеченості; канали лесоосушительной мережі на сільськогосподарських землях розраховують за нормами сільськогосподарських земель.

Умови не мають підтоплення усть каналів, а також висота укріплення русел в нестійких грунтах і мінімальні швидкості для перевірки каналів на замулювання визначають меженний видатках 25% забезпеченості (для сільськогосподарських угідь і лісопарків) і 50% забезпеченості. Розрахункові межові модулі стоку при відсутності фактичних даних приймають у розмірі від 0,01 до 0,05 л/сек з 1 га.

Визначивши вид розрахункового та піврічного модуля стоку і відсоток його забезпеченості відповідно до вказівок по визначенню розрахункових гідрологічних характеристик, обчислюють розрахункові (М р або q р) та перевірочні модулі стоку. У навчальних цілях ці модулі стоку можуть бути дані у вихідному завданні. На основі розрахункового модуля стоку (q р) і водозбірної площі (вихідне завдання) знаходять розрахункова витрата (Q р)


Q p=q p F, (5)


де:

qp - розрахунковий модуль стоку, л/с? га;

F - водозбірна площа каналу, га.

У нашому випадку розрахунковий модуль стоку становить 0,38 л/с? га, а водозбірна площа магістрального каналу - 2650га

Застосовуючи ці дані, знаходимо розрахунковий витрата:

Q p=0,38? +2650=1 007 л/сек або 1,01 м 3/сек.


3.10 Гідравлічний розрахунок магістрального каналу


Після визначення розрахункової витрати з урахуванням ухилів і допустимої швидкості протікання проводиться гідравлічний розрахунок, суть якого полягає у визначенні розмірів поперечного перерізу каналів і його пропускної здібності чи витрати (Q n) води в каналі. Пропускна...


Назад | сторінка 9 з 19 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Витратні характеристики труб, гідравлічний розрахунок каналів
  • Реферат на тему: Проектування відкритої осушувальної мережі на території ГЛХУ &Климовицький ...
  • Реферат на тему: Розрахунки стоку і отвори водопропускного дорожнього споруди
  • Реферат на тему: Регулювання річкового стоку
  • Реферат на тему: Регулювання річкового стоку