Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Методички » Боязнь естради та способи її подолання.

Реферат Боязнь естради та способи її подолання.





син диктувало необхідність повсякденного втручання партійно-державного апарату у вирішення господарських питань. Держава потребувало слухняних виконавців, тому заохочувалася вирівнююча психологія. Проголошені Конституцією СРСР демократичні права та свободи в реальному житті виявлялися малоосуществімимі. Загальна грамотність і кваліфікація трудівників були ще низькі. Відбувалося відчуження людей від власності та реальної влади. Поступово вироблявся тоталітарний тип особистості, що вписується в загальну картину однодумності, підпорядкування даються понад установкам. У таких умовах неможливо було говорити про правову державу і громадянське суспільство. Психологію людей радянського суспільства відрізняли такі парадоксальні риси, як багато в чому щире прагнення до нових досягнень, пафос і ентузіазм (стаханівський рух, ударну працю на будівництвах і т.д.) і одночасно страх, нерозуміння сенсу розкуркулення, політичних репресій. Практика національних відносин також не відповідала проголошеним Конституцією принципам федералізму, незалежності, суверенітету. br/>

13. Велика Вітчизняна війна: основні етапи, історичні уроки

22 червня 1941 фашистська Німеччина без оголошення війни напала на Радянський Союз. Пакт про ненапад був розірваний. Відповідно до плану "Барбаросс" наступ почався на широкому фронті кількома угрупованнями в різних напрямках. Кінцевою метою операції було "створення защитительного бар'єру проти азіатської Росії по лінії ріка Волга - Архангельськ". Війна повинна була закінчитися через 6-8 тижнів. Проти СРСР було кинуто 190 дивізій, 5,5 млн. чоловік, 4300 танків, 5 тис. літаків і близько 200 військових кораблів. У бойових діях взяли участь війська Угорщини, Італії, Румунії та Фінляндії - союзників Німеччини.

23 червня 1941 радянським керівництвом утворена Ставка Верховного Головнокомандування. 29 червня прийнято директиву РНК СРСР і ЦК ВКП (б), в якій перед партійними та радянськими організаціями поставили завдання підпорядкувати інтересам фронту все життя країни. При відході армії наказувалося нічого не залишати ворогові. На окупованій території належало організувати партизанські загони.

30 червня створили Державний Комітет Оборони на чолі зі Сталіним. ДКО зосередив у своїх руках всю повноту державної та військової влади. Його постанови мали силу законів воєнного часу.

На всій території країни оголосили загальну мобілізацію. До 1 липня в армію призвали 5,3 млн. чоловік. У липні почали створювати частини народного ополчення. У оборонних роботах влітку і восени 1941 р. взяли участь мільйони трудящих. У тилу ворога почалося партизанський рух.

У червні почалася евакуація підприємств на схід. У результаті вжитих заходів тільки за 5 місяців 1941 р. перебазировано понад 1300 великих підприємств і евакуйовано близько 10 млн. чоловік. Вже до кінця 1941 р. Урал давав 62% чавуну і 50% сталі. Перебудова народного господарства була завершена до середини 1942

Незважаючи на вжиті заходи, на початковому етапі війни Радянська армія зазнала поразки. Були залишені Прибалтику, Білорусь, Україна, ворог опинився у Ленінграда і Москви. Німців зупинили на Лужском межі, під Смоленськом, їм не вдалося з ходу взяти Київ і Одесу. До осені загальний хід німецького наступу по всьому фронту сповільнилося. Була створена суцільна лінія фронту.

Гітлерівці перейшли до здійснення операцій на окремих ділянках. Особливе значення німці надавали захоплення Москви. Наступ фашистської армії на столицю почалося 30 вересня. Танковими ударами їй вдалося прорвати оборону і 6 жовтня вийти до Вязьмі, а потім до Калініну, Можайська, Волоколамску. 19 жовтня о Москві ввели стан облоги. Деякі наркомати почали евакуацію до Куйбишева. 15 листопада почався новий наступ. На деяких ділянках гітлерівці підійшли до столиці на 25-30 км, але далі просунутися не змогли.

5-6 грудня 1941 радянська війська перейшли в контрнаступ під Москвою. Одночасно почалися наступальні операції на Західному, Калінінському і Південно-Західному фронтах. В ході наступу взимку 1941/1942 рр.. фашистів відкинули у ряді місць на відстань до 300 км. від столиці. Перший етап Великої Вітчизняної війни (22 червня 1941 р. - 5-6 грудня 1941 р.) закінчився. План блискавичної війни був зірваний.

До весни 1942 р. фашистської армії вдалося закріпитися на нових рубежах і заповнити втрати. Після невдалого наступу під

Харковом в кінці травня радянські війська незабаром залишили Крим, відійшли до Північного Кавказу і Волзі.

25 серпня Сталінград оголосили на облоговому положенні. У другій половині жовтня просування німців вдалося зупинити. 19-20 листопада 1942 почалося контрнаступ радянських військ. До 23 листопада в оточення під Сталінградом потрапили 22 фашистські дивізії чисельністю 330 тис. осіб. 31 січня основні сили оточених німецьких військ на чолі з фельдмаршалом Паулюсом здалися в полон. 2 лютого 1943 завершила...


Назад | сторінка 9 з 27 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу проти фашистської Німеччини (1941 ...
  • Реферат на тему: Причини військових невдач Червоної Армії у Великій Вітчизняній війні (у пер ...
  • Реферат на тему: Причини військових невдач Червоної Армії у Великій Вітчизняній війні (у пер ...
  • Реферат на тему: Внутрішні війська в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр..)
  • Реферат на тему: Радянська школа в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр..