іторська заборгованість, кошти на депозитах) і найбільш ліквідні (грошові кошти і короткострокові ринкові цінні папери). Далі, основні активи і та частина оборотних активів, яка знаходиться протягом досить представницького періоду (року) на незмінному рівні, що не залежачи від сезонних та інших коливань, у сумі складають стабільні активи. Інші ж активи можуть бути названі нестабільними.
У складі оборотних активів підприємства запаси групуються на виробничі запаси, тобто запаси сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів, і запаси готової продукції і товарів. У розрізі кожної групи розрізняють:
поточні, тобто постійно оновлювані регулярні запаси;
сезонні запаси, пов'язані з особливостями виробництва продукції, закупівлі товарно-матеріальних цінностей або збуту готової продукції;
цільові запаси, пов'язані з особливостями діяльності підприємства. Так при виробництві цукру створюються запаси цукрових буряків, при виробництві рослинної олії формуються запаси соняшнику.
Різниця між поточними активами і поточними пасивами становить фінансово-експлуатаційні потреби підприємства (ФЕП). Величину ФЕП часто позначають так само як потреба в оборотних коштах або як експлуатаційні потреби. У багатьох західних і американських джерелах різниця між поточними активами і поточними пасивами називається В«працюючим капіталом В», чистим оборотним капіталом.
Рух оборотних активів підприємства в процесі відтворення, послідовний їх перехід з однієї форми в іншу характеризується часом, протягом якого активи, авансовані в оборотні фонди, і активи звернення роблять повний оборот, або швидкість, яка виражається числом повних обертів за період.
У умовах економічної самостійності та відокремленості господарюючих суб'єктів розраховувати на бюджетні асигнування підприємства не можуть, тому джерелами формування оборотних коштів є власні і позикові кошти.
Об'єм власних коштів відображається в статутному, додатковому, резервному капіталі, прибутку, фондах накопичення і споживання, переходить заборгованості по заробітної плати та відрахувань у позабюджетні фонди (в слідстві розриву в термінах нарахування та виплати).
Залучені кошти - це кошти, які знаходяться в тимчасовому використанні у господарюючого суб'єкта. Основну частину цих коштів складають позикові кошти (довгострокові і короткострокові кредити і позики). До залучених засобів відносяться кредиторська заборгованість, а також різні спеціальні фонди, утворені господарюючим суб'єктом, які до їх витрачання можуть знаходиться в обороті і являють собою внутрішні фінансові джерела (Резерв майбутніх витрат і платежів). p> Співвідношення власних і залучених коштів має бути оптимальним. Ті підприємства, які використовують тільки власні кошти, менше ризикують, однак ступінь прибутковості, як правило, у них нижчий, ніж у тих хто поряд із власними використовує позикові кошти.
1.3 Завдання і значення аналізу в...