Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Демократія: теорія і політична практика

Реферат Демократія: теорія і політична практика





найактуальніших завдань політичного розвитку молодої російської демократії.

Що ж таке виборча система?

Виборча система є порядок організації і проведення виборів у представницькі установи або індивідуального керівного представника (Наприклад, президента країни), закріплений у юридичних нормах, а також у сформованій практиці державних і громадських організацій.

Виборча система входить як складова частина в політичну систему, а й сама, як всяка система, підрозділяється на структурні компоненти, з яких в якості найбільш загальних виділяються два:

Гј виборче право - Теоретико-юридичний компонент;

Гј виборча процедура (або виборчий процес) - практико-організаційний компонент.

Виборче право - це сукупність юридичних норм, що регулюють участь громадян у виборах, організацію і проведення останніх, взаємини між виборцями і виборними органами або посадовими особами, а також порядок відкликання не виправдали довіру виборців обраних представників.

Термін В«виборче правоВ» може вживатися і в іншому, вужчому значенні, а саме як право громадянина брати участь у виборах: або в якості обирає (активне виборче право), або в якості обирається (пасивне виборче право).

В основі класифікації виборів лежать принципи виборчого права і кілька критеріїв: об'єкт виборів (Президентські, парламентські, муніципальні - до органів місцевого, зазвичай міського, самоврядування), терміни (чергові, позачергові, додаткові) і т. д.

Найбільший інтерес заслуговує класифікація виборів за принципом виборчого права, отражающему ступінь правового, демократичного розвитку тієї чи іншої країни, її виборчої системи. У цьому випадку класифікація набуває вигляду парних протилежностей:

Гј загальні - обмежені (цензові);

Гј рівні - нерівні;

Гј прямі - непрямі (Багатоступеневі);

Гј з таємним - з відкритим голосуванням.

Ознаки, що характеризують високий ступінь демократизму виборчої системи, стоять першими. Більшість країн сучасного світу проголосили в своїх конституціях або спеціальних виборчих законах права громадян на загальні і рівні вибори при таємному голосуванні. Розглянемо ці принципи більш докладно. p> Загальність виборів передбачає право всіх громадян, які досягли встановленого законом віку, брати участь у виборах, причому під цим правом мається на увазі як активне виборче право, так і пасивне. Однак і те й інше в ряді країн обмежено так званими виборчими цензами: майновим (володіння майном чи доходом певного розміру), цензом осілості (проживання на даній території не менше визначеного законом терміну), освітнім (Наприклад, знання державної мови країни), віковим і т. д.

Цензи пасивного виборчого права зазвичай значно більш жорсткі, ніж цензи права активного. Так, в Канаді до сенату може входити тільки особа, що володіє нерухомою власністю, у Великобританії для отримання права бути обраним потрібно внести виборчу заставу у вигляді ...


Назад | сторінка 9 з 15 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Виборче право і виборча система РФ
  • Реферат на тему: Виборче право і виборча система РФ
  • Реферат на тему: Виборче право та виборчі системи
  • Реферат на тему: Виборче право та виборчі системи в Російській Федерації
  • Реферат на тему: Виборче право Російської Федерації