споруди), зону і санітарно-захисну смугу водопровідних споруд (насосних станцій, станцій підготовки води, ємностей) та санітарно-захисну смугу водоводів. Зона джерела водопостачання в місці забору води повинна складатися з трьох поясів: першого - суворого режиму, другого і третього - режимів обмеження. Зона водопровідних споруд повинна складатися з першого поясу і смуги (при розташуванні водопровідних споруд за межами другого поясу зони джерела водопостачання). Проект зон санітарної охорони водопроводу повинен розроблятися з використанням даних санітарно-топографічного обстеження територій, намічених до включення до зони і смуги, а також відповідних гідрологічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних і топографічних матеріалів. Проектом зон санітарної охорони водопроводу повинен бути визначені: межі поясів зони джерела водопостачання, зони і смуги водопровідних споруд та смуги водоводів, перелік інженерних заходів щодо організації зон (об'єкти будівництва, знесення будівель, благоустрій тощо) та опис санітарного режиму в зонах і смугах. Проект зон санітарної охорони водопроводу повинен узгоджуватися з органами санітарно-епідеміологічної служби, геології (при використанні підземних вод), а також з іншими зацікавленими міністерствами і відомствами та затверджуватися в установленому порядку. Проект зон водопроводу повинен розроблятися з урахуванням розвитку систем водопостачання на перспективу. Межі першого поясу зони підземного джерела водопостачання повинні встановлюватися від одиночного водозабору (свердловина, шахтний колодязь, каптаж) або від крайніх водозабірних споруд групового водозабору на відстанях:
30м при використанні захищених підземних вод;
50 м при використанні недостатньо захищених підземних вод.
Для водозаборів, розташованих на території об'єкта, що виключає можливість забруднення грунту і підземних вод, а також для водозаборів, розташованих у сприятливих санітарних, топографічних і гідрогеологічних умовах, розміри першого поясу зони допускається зменшувати за погодженням з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби, але повинні бути не менше 15 і 25 м відповідно. Межі другого поясу зони підземного джерела водопостачання встановлюються розрахунком, що враховує час просування мікробного забруднення води до водозабору, що приймається залежно від кліматичних районів і захищеності підземних вод від 100 до 400 діб. Межі третього поясу зони підземного водопостачання визначається розрахунком, що враховує час просування хімічного забруднення води до водозабору, яке має бути більше прийнятої тривалості експлуатації водозабору, але не менше 25 років. p align="justify"> Територія першого поясу зони поверхневого джерела водопостачання повинна бути спланована, обгороджена і озеленена. На території першого поясу зони повинна передбачатися сторожова сигналізація. Забороняються всі види будівництва, за винятком реконструкції або розширення о...
