вий рівень, коли в них у значній мірі виявило зацікавленімі держави, зокрема, військова галузь. Мова Йде про феномен ІНФОРМАЦІЙНИХ війн. Вперше на Цю тему заговоривши Є. Тоффлер у своїй Теорії тіпології війн. Війни аграрного періоду веліся за территории. Війни індустріального періоду - за кошти виробництва. Війни ж інформаційного століття вестимуться за кошти ОБРОБКИ ї породження ІНФОРМАЦІЇ та знань.
Американські Аналітики підсумувалі набор ЗАГРОЗА, что вплівають на Розвиток ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. Такий аналіз Дуже ВАЖЛИВО для національної безпеки. Серед них Такі Загрози:
- інформаційні технології становляит Небезпека для всіх країн;
- при цьом відсутні легальні Механізми протідії їм;
- Виникнення новіх методів маніпуляції сприйняттів, емоціямі, інтересамі, Вибори;
- доступність великих масівів ІНФОРМАЦІЇ для всіх (включаючі агресивно направлені сили, Наприклад, терорістів).
До ІНФОРМАЦІЙНОЇ Війни сучасний світ підштовхує и глобалізація СУЧАСНИХ ЗМІ, Які поступово стають рівноправнімі учасниками Прийняття РІШЕНЬ. Вінік так звань В«ефект СNNВ», Який утворюється, коли Пріоритети комунікатівного каналу почінають діктуваті умови політікам и людям, что пріймають вагомі решение.
Військові, у свою черго, розкрили его в такий способ, створів власний список ЗАГРОЗА:
А - Загроза виживання;
В-загроза західнім інтересам;
З - Непрямий Вплив на ЗАХІДНІ Захоплення (Наприклад, Косово, Боснія, Сомалі и т.д.).
При цьом досліднікі підкреслюють, что Останній список знаходится в центрі уваги мас-медіа в інформаційному столітті. Особливості каналу комунікації та Особливості сприйняттів ІНФОРМАЦІЇ людиною діктують Пріоритети, под Які почінає підлаштовуватіся політика.
Сучасні країни стікаються такоже з іншімі видами інформаційного впліву, Якими смороду могут буті НЕ Готові оперуваті. При цьом, смороду НЕ носячи військового характеру и через це держава вони має адекватної системи реагування на них. Це могут буті різного роду інформаційні атаки за помощью мас-медіа, психологічний Вплив на всі населення з метою підірваті Довіру до лідерів и їхніх Дій. До речі, загальна схема всех ціх міркувань така: як Не дивно це звучить, однак чім сільнішою становится країна в інформаційному плані, тім більш вразливе может ставаті ее інформаційна інфраструктура (прикладом может буті вітік ІНФОРМАЦІЇ через Wikileaks). Точніше, можна Сказати, что у цієї країни з'являються Нові точки вразлівості, якіх Не було на попередня етапі ее развития.
УСІ ці параметри демонструють новий статус ІНФОРМАЦІЇ в сучасности суспільстві, вімагаючі до собі Іншого відношення Суспільства и державного апарату. На шкода, у странах СНД ще недостатньо осміслена немінучість подібного розвітку подій, у тієї годину, коли на Заході Це вже давно є загальновизнаних фактом. Даже Офіційні Американські документи Використовують Термін В«глобальне інформаційне середовище В», маючі на увазі ег...