ра фінансів Є. Ф. Канкріна, з метою оздоровлення фінансів асигнації були замінені державними кредитними квитками. У результаті проведених перетворень в Росії була створена система грошового обігу, при якій паперові гроші розмінювалися на срібло і золото. Головною ж платіжної монетою, як зазначалося в статтях 163 і 164 Монетного статуту 1857 р., ставав срібний рубль. p align="justify"> Разом з тим, вже в 1870-х рр.. стала очевидною необхідність відновлення розміну паперових грошей на метал і переходу від срібного стандарту до золотого. Підготовка реформи почалася в 1880-х рр.., Коли міністрами фінансів Росії були М. Х. Бунге (1881-1886) та І. А. Вишнеградський (1887-1892), що проводили політику накопичення золотих запасів держави. Того ж курсу дотримувався і міністр фінансів С. Ю. Вітте (1892-1903), який виступив в якості головного ініціатора переходу Росії до золотомонетной системі. Своєрідним прискорювачем прийняття рішення про початок реформи стала світова зростання виробництва срібла, розпродаж багатьма країнами запасів срібних злитків і монет і, як наслідок, падіння світових цін на срібло. p align="justify"> На рубежі XIX-XX ст. золотий запас Росії належав до числа найбільших у світі. За розмірами видобутку країна міцно займала одне з лідируючих місць у світі. До 1897 Держбанк зумів збільшити золоту готівку з 300 млн. руб. до 1095 млн. руб., що практично відповідало сумі поводилися кредитних квитків (1121 млн. руб.). Грошова реформа С. Ю. Вітте, що складалася з серії заходів уряду, здійснених у 1895-1897 рр.., Призвела до того, що новий Монетний Статут в 1899 р. констатував: В«... російська монетна система заснована на золоті. Державна російська монетна одиниця є рубль, що містить 17,424 часткою чистого золота ... В». У Росії був введений так званий В«золотий стандартВ». Випускалися головним емісійним установою країни - Держбанком - паперові банкноти (кредитні квитки) за указом 29 серпня 1897 забезпечувалися золотим запасом держави і вільно розмінювалися на золото. В обіг була введена золота монета (5 і 10 руб., А також 15 руб. - В«ІмперіалВ» і 7,5 руб. - В«НапівімперіалВ»). p align="justify"> Через незручності в рахунку карбування монет номіналом в 15 руб. і 7,5 руб. припинилася вже в 1899 р. і вони швидко пішли з обігу. Основною грошовою одиницею був карбованець, що дорівнював 1/15 Імперіалу (золотий вміст Імперіалу становило 11,6135 г чистого золота). Крім золотої монети і кредитних квитків, в обігу перебували також срібні та мідні гроші. Срібна монета була двох родів: банкова (номіналом в 1 руб., 50 і 25 коп.) І розмінна, білонна (гідністю в 20, 15, 10 і 5 коп.). p align="justify"> Корінні зміни в грошовому обігу в Росії відбулися в роки Першої світової і що послідувала за нею Громадянської війни. Єдине карбованцеве простір виявилося зруйновано. Центральна влада була не в змозі забезпечити фінансами регіони величезної країни. У результаті з'явилися численні емісійні центри. За оцінками фахівців, з 1917 до почат...